Page 461 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 12. Півострів несвободи

91
мільйонний пасажирообіг . Натомість не йдеться про підготовку внутрішньої
залізничної інфраструктури для таких навантажень, однак мережа, що діяла до
2014 р. і нині деградує, розбудовувалася геть за іншим принципом. Вона була під-
порядкована меті перевезення пасажирів і вантажів із материкової України, тобто
за меридіальним принципом, а не зі сходу на захід, як заплановано після побудо-
ви мосту. Кілька електричок (Сімферополь — Армянськ і Армянськ — Керч) —
це нині все, що лишилося від колись перевантаженої залізничної інфраструктури
Південноукраїнської залізниці. Залізничні вокзали заростають травою.
15 травня 2018 р. Володимир Путін на «КамАЗі» урочисто відкрив 19-кіломет-
ровий Керченський міст, будівництво якого, патетично поіменоване російськими
масмедіа «будовою сторіччя», упродовж трьох років перебувало в епіцентрі доволі
92
емоційної суспільної дискусії як в Україні, так і в світі . За офіційними даними, спо-
руда обійшлася у 228 млрд руб., що їх виділяли в рамках цільової федеральної про-
грами «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим і міста Севастополь до
2020 року». Міст став найдорожчою серед подібних споруд у Європі та увійшов до
п’ятірки найдорожчих мостів світу (трійка лідерів — Бей-Бридж у Каліфорнії, шля-
хопровід через затоку Цзяочжоу в Китаї та міст Великий Бельт у Данії).
Керченський міст є передусім політичним проєктом: новобудова покликана не
так підвищити економічні перспективи Криму, як засвідчити світу: «Крим#наш».
Саме тому Дмитро Пєсков цілком відверто зауважив: «Це ті труднощі, та ціна,
яку повинні заплатити справді всі... Висока ціна? Я скажу так: це по силах Росії і не
93
виходить за межі її можливостей» . Це, безумовно, має сенс, оскільки інформа-
ційний фон, що супроводжує «будову сторіччя», давно і безповоротно подолав
межі формату економічної доцільності. Саме з відкриттям Керченського мосту в
масовому офіційному дискурсі пов’язують надії на покращення економічної ситу-
ації в регіоні впродовж року. Не випадково російські експерти, зокрема Андрій
Лебедєв, називали його не інакше як «трампліном, що дасть змогу вирішити низ-
ку економічних показників Криму та вивести його на вищий рівень» .
94
Тим часом пов’язувати перспективи розвитку Криму лише із запуском мосту
було би вкрай наївно. Навіть з урахуванням сприятливої світової кон’юнктури
цін на нафту це може спрацювати лише в довгостроковій перспективі, до того
ж — за умови багатомільярдних вкладень у системну структурну модернізацію
Криму та висхідного зростання економіки Росії, що забезпечила б приплив ту-

91 Олександр Голубов. Відпустка для бідного туриста: хто поїде до окупованого
Криму поїздом із Росії. Крим. Реалії. 2018. 19 серп. URL: https://www.radiosvoboda.
org/a/29443875.html
92 Алена Анисимова. Пять экономических последствий открытия Крымского моста —
от дешевых продуктов до инвесторов. 3600. 2018. 16 мая. URL: https://360tv.ru/news/tekst/
krymskij-most-economic/
93 Три роки після анексії Криму: висока ціна для Росії — Die presse. УНІАН. 2017.
2 берез. URL: https://tsn.ua/groshi/tri-roki-pislya-aneksiyi-krimu-visoka-cina-dlya-rosiyi-die-
presse-900415.html
94 Алена Анисимова. Пять экономических последствий...
435