Page 464 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

ЄВРОМРІЯ VS «РУССКИЙ МИР»: УКРАЇНА В ДОБУ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ВИКЛИКІВ

За підрахунками В. Головка, до проскрипційного переліку увійшли 480
105
об’єктів (із них 250 перебували у приватній власності) . У першу чергу націона-
лізації потрапило майно української держави — оборонні підприємства, порти,
енергокомпанії тощо. Фактично пограбували 87 активів групи «Приват», ваго-
мих майнових втрат зазнав С. Тарута, який очолював Донецьку ОДА у найсклад-
ніший період «східної весни». Націоналізовано було також підконтрольні Р. Ах-
метову «ДТЕК Крим» і кримську філію «Укртелекому», суднобудівний завод
«Залив» К. Жеваго та ін. За кілька годин до закінчення терміну, відведеного на
націоналізацію, до переліку додали «Севастопольський морський завод», під-
контрольний комерційним структурам П. Порошенка. Відвертим рейдерством
стала націоналізація ринків «Кримспоживспілки». Під переділ власності потра-
пили й об’єкти, пов’язані з російським капіталом, зокрема кримська інфраструк-
тура «Київстар» та «Ялтинська кіностудія». На фактичний хабар перетворилася
націоналізація з подальшим переданням структурам Управління справами Пре-
зидента РФ всесвітньо відомої виноробної української державної компанії «Мас-
сандра». До Управління перейшли державні дачі, санаторії, дитячі табори й запо-
106
відники . Поза гучним і доволі емоційно обговорюваним у соціальних мережах
перерозподілом власності залишилася лише майно родини В. Януковича та впли-
вових регіоналів. Формально 1 березня 2015 р. націоналізацію було завершено,
проте на рівні життя пересічних кримчан масштабний переділ власності не позна-
чився. Упродовж першого року окупації покращення відчули близько 40 % дорос-
лих кримчан — передусім бюджетники й пенсіонери. Від 2015 р. відбулися суттєві
зміни: ціни на споживчі ціни виросли до рівня московських, у практику увійшли
тотальні скорочення, робочі навантаження зросли в рази, фактично зруйнованою
виявилася медична система півострова, на 8-тисячну рубльову пенсію стало не-
можливо прожити. Не справдилися й сподівання кримчан на масштабні інвести-
ції з боку російської держави. Точніше, вони були масштабними, але левову частку
їх «з’їв» Керченський міст. Натомість «ціна Криму» для російської економіки
невпинно зростала. «За чотири роки федеральні субсидії та субвенції республіці
Крим, окрім ФЦП, склали приблизно 300 мільярдів рублів. Ці рекордні за росій-
ськими мірками суми розчиняються в кримінальних справах...», — зазначає з цьо-
107
го приводу колишній голова Корпорації розвитку Севастополя Олег Ніколаєв .
Провал «проєкту Новоросія» в рази підвищив вартість кримської авантю-
ри. Забезпечення елементарних потреб виробничого та побутового життя Криму
вимагало колосальних зусиль. На користь Криму упродовж 2014 р. було згорнуто
або скорочено фінансування низки федеральних програм: 31,5 млрд руб. (близь-
ко $870 млн) на розвиток портів Азово-Чорноморського басейну було переадре-

105 Головко В. С. 626.
106 Марьин С. Все, что нажито: история национализации украинских предприятий в
Крыму. Форбс-Украина. 2015. № 11. URL: http://forbes.net.ua/magazine/forbes/1405157-vse-
chto-nazhito-istoriya-nacionalizacii-ukrainskih-predpriyatij-v-krymu
107 Євгенія Горюнова. Політичне піке Сергія Аксенова...
438