Page 218 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

Президентом. Завтра до 10-ої години він має піти геть… якщо ви завтра до 10-ї го-
дини ранку не виступите із заявою, щоб Янукович пішов у відставку, ми йдемо на
35
штурм зі зброєю» . Лідери опозиції змирилися з цим, тим більше, що у даному
випадку неконтрольованість мас грала на їхню користь. На початку нового дня
урядовий квартал перейшов під повний контроль протестувальників.
Президента В. Януковича угода також не задовольняла — він вилетів спо-
чатку до Харкова, а потім планував переїхати в Донецьк. В. Захарченко, зі сво-
го боку, віддав наказ Внутрішнім військам та підрозділам «Беркуту» залишити
Київ та передислокуватися на Донбас. Звідти, за свідченням ексміністра, плану-
валося зайнятися «збереженням конституційного ладу» та «дати можливість
36
президенту провести політичні зміни» .
Зі втечею В. Януковича епіцентр політичного життя остаточно перемістився
до Верховної Ради. 22 лютого було переобрано керівництво парламенту (В. Рибак
та І. Калетник подали у відставку), новим спікером став О. Турчинов. Верховна
Рада ухвалила рішення про відновлення чинності Конституції 2004 р., а згодом
було ухвалено постанову «Про взяття політичної відповідальності за ситуацію в
Україні» , якою О. Турчинову доручалося координувати роботу Кабінету міні-
37
стрів. Відбулися кадрові перестановки: виконувачем обов’язків очільника МВС
став А. Аваков, а генеральний прокурор В. Пшонка був відправлений у відставку.
Надвечір парламент, базуючись на тому, що «неможливо встановити місцезна-
ходження Президента України», ухвалив постанову «Про самоусунення Пре-
зидента України від виконання конституційних повноважень та призначення по-
38
зачергових виборів Президента України» . Виконувачем обов’язків президента
України призначили О. Турчинова, водночас була визначена дата проведення по-
зачергових виборів — 25 травня 2014 р.
Тоді ж 22 лютого у Харкові відбувся «З’їзд депутатів усіх рівнів південно-
східних областей України, АР Крим і Севастополя». Як і з’їзд листопада 2004 р.
у Сєвєродонецьку, він переслідував мету забезпечення В. Януковичу інформацій-
ної платформи повернення до влади, спираючись на компліментарний електорат
і політеліти півдня та сходу України. У з’їзді взяли участь російські чиновники —
голови комітетів з міжнародних справ Ради Федерації та Держдуми РФ О. Пуш-
ков та М. Маргелов, губернатори прикордонних з Україною російських областей.
Вельми критичний щодо Євромайдану, даний захід не мав жодних політичних
наслідків. Тим більше, В. Янукович на з’їзд так і не з’явився, побоюючись за свою
безпеку. Натомість він направився у Донецьку область. В. Захарченко свідчив,
35 На Майдані поставили ультиматум Януковичу до 10 ранку. Espreso.TV. URL: https://
www.youtube.com/watch?v=eU5Bx3IrgRk
36 Захарченко В. С. 197.
37 Про взяття політичної відповідальності за ситуацію в Україні. Сайт Верховної Ради.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-18
38 Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повнова-
жень та призначення позачергових виборів Президента України. Сайт Верховної Ради.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/757-18
192