Page 221 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 6. Революція гідності та збройна агресія Росії у 2014—2015 рр.

Прогресивно-соціалістична партія України Н. Вітренко, Народний Рух України,
41
Союз лівих сил і КПУ . Спочатку з пресингом влади зіткнулися й проросійські
політичні сили, зокрема, гальмувалася перереєстрація партії «Авангард» у пар-
тію «Русское единство». Її лідеру С. Аксьонову вдалося домовитися з командою
В. Джарти, ставши «молодшим» партнером Партії регіонів у Криму. Як резуль-
тат, у вересні 2010 р. партія «Русское единство» була зареєстрована Міністер-
ством юстиції України. За підсумками виборів ця політична сила отримала три
депутатських мандати в кримському парламенті.
Що стосується специфіки місцевих виборів у Севастополі, тут результати ко-
манди В. Джарти були відносно гіршими. Хоча ПР вдалося отримати більшість,
політичний спектр обраних депутатів у Севастопольській міськраді був різно-
плановішим, ніж у кримському парламенті загалом.
Перемога на місцевих виборах додала впевненості, тиск на місцеві еліти про-
порційно зростав. У грудні 2010 р. з посту керівника кримської організації КПУ
був усунутий Л. Грач, а у січні 2011 р. за звинуваченням у корупції, а по суті — з
метою приборкання кримського політикуму, заарештували А. Гриценка. Він був
42
звільнений за чотирнадцять місяців з умовним терміном покарання .
Після смерті (через хворобу) В. Джарти політичний тиск на місцеві еліти
дещо послабився. Призначення головою уряду АРК менш впливового А. Мо-
гильова (який перед тим обіймав одну з ключових посад у Кабінеті міністрів —
міністра внутрішніх справ) означало, що Київ задовольняє політичний статус-
кво, який склався на півострові. Своєрідним завершенням цього процесу стали
парламентські вибори 2012 р. З десяти мажоритарних округів висуванці Партії
регіо нів виграли у дев’яти (утримати «свій» округ вдалося лише кримчанину
Л. Миримському, лідеру партії «Союз»). Місцеві еліти були відсунені від ви-
рішення найважливіших питань місцевого життя. Так, представники кримсько-
го політикуму Р. Темиргалієв та О. Ковітіді (у 2014 р. вони були серед лідерів
сепаратистів) мали йти на мажоритарних округах від Партії регіонів, однак на
партійній конференції у червні 2012 р. несподівано домовленості було поруше-
но, і їх перевели у партійний список (на малоперспективні 151 та 178 місця
43
відповідно ).
44
Отже, за 2010—2012 рр. у Криму командою В. Януковича була сформована
жорстка управлінська вертикаль, яка спиралась на силовий потенціал. До цього
додавався контроль і над місцевими радами. Таким чином, порушення балансу

41 Там само.
42 Головко В. Оккупация Крыма. Киев, 2016. С. 27—28.
43 «Если это имело определенную режиссуру, режиссеру нужно поставить пять с плю-
сом». Рустам Темиргалиев о развитии событий, приведших к референдуму в Крыму. Ве-
домости. 16.03.2015. URL: http://www.vedomosti.ru/politics/characters/2015/03/16/esli-
etoimelo-opredelennuyu-rezhissuru---rezhisseru-nuzhno-postavit-pyat-s-plyusom
44 Вибори народних депутатів 2012. Виборчий список. Партія регіонів. Сайт Централь-
ної виборчої комісії України. URL: http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/WP406?PT001F01=
900&pf7171=50
195