Page 219 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 6. Революція гідності та збройна агресія Росії у 2014—2015 рр.

що саме там відбулася зустріч В. Януковича «з однією відомою і впливовою лю-
диною в Донецьку та в Україні» (певне, мався на увазі Р. Ахметов). Ексміністр
сподівався, що буде вироблено рішення, як «боротися з держпереворотом». Од-
нак В. Янукович за підсумками зустрічі дав наказ пробиватися у Крим, додавши:
39
«у Донецьку нам немає на кого розраховувати» . На той час стало відомо, що
Внутрішні війська та «Беркут» не прибудуть на Донбас, бо один із заступників
міністра МВС віддав наказ повернутися до місця постійної дислокації.
З Донецького аеропорту В. Янукович із оточенням намагався вилетіти до Ро-
сії. Цьому перешкодили прикордонники, не давши дозвіл на виліт літака. Зіткнув-
шись із неочікуваними перепонами, команда В. Януковича вирішила їхати до Кри-
му, розглядаючи його як плацдарм антимайданного руху. Кортеж переслідували
правоохоронці, які перейшли на бік революційних властей: за свідченнями В. Яну-
ковича, його охороні довелося відстрілюватися. Увечері його разом з оточенням
вивезли російськими військовими вертольотами на територію Росії. Наступного
дня літаком В. Янукович прибув до Криму, на авіабазу ЧФ РФ у Гвардійському. Тут
він віддав наказ кримському «Беркуту» заблокувати Перекопський перешийок.
Очікуваного єднання сил навколо постаті біглого президента не сталося. Прем’єр
уряду АРК А. Могильов не виходив на зв’язок, уникали зустрічі з відставленим
президентом очільники управлінь МВС АРК та м. Севастополь. Найближче ото-
чення, зокрема той же В. Захарченко, висловило сумніви, що кримське населен-
ня підтримає сепаратистські ініціативи. Сумніви зростали з усвідомленням того,
що Росія вже запустила сценарій окупації півострова. У цій ситуації В. Янукович,
який потрапив у політичну ізоляцію, російській стороні став непотрібний: 24 лю-
того на військовому кораблі ЧФ РФ його повернули до Росії.
Отже, наприкінці лютого 2014 р. політичний режим В. Януковича під тис-
ком Євромайдана пав, однак Україна опинилася на межі політичного та еконо-
мічного колапсу. Революція зупинила авторитарний курс і зовнішньополітичний
розворот з європейського на євразійський напрям, але не мала однозначної під-
тримки по всій країні. Були надії, що, як і після Помаранчевої революції 2004 р.,
українцям вдасться порозумітися між собою і самостійно вирішити внутрішньо-
політичні проблеми. Однак вони не виправдалися, оскільки Україна потрапила в
епіцентр протистояння Росії та Заходу. Втеча В. Януковича та його відсторонен-
ня від влади означали, що Україна остаточно виходить з орбіти російського впли-
ву. Перед Росією постала дилема: змиритися з крахом свого імперського проєкту
чи спробувати його реінкарнувати в новій історичній версії. Вибір керманичів
Російської Федерації був зроблений на користь агресії проти нової України.
Російська окупація Криму. Для адекватного розуміння подій весни 2014 р.
у Криму варто розглянути їх історичний підтекст. У роки, що безпосередньо пе-
редували російській окупації, у суспільно-політичній сфері на півострові відбу-
валися кардинальні зрушення. З одного боку, в Криму, як і по всій Україні, після
перемоги В. Януковича на президентських виборах 2010 р. спостерігалося по-
39 Захарченко В. С. 200.
193