Page 226 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

редині січня 2014 р. Їх ініціаторами виступили російський олігарх К. Малофєєв
і член Ради Федерації Федеральних зборів РФ Д. Саблін, які супроводжували в
56
Криму експозицію православних святинь «Дари волхвів» . За інформацією ро-
сійської «Нової газети», на початку лютого 2014 р. з ініціативи К. Малофєєва до
Адміністрації Президента РФ була передана аналітична записка, в якій обґрунто-
57
вувалася необхідність окупації частини української території .
У середині лютого 2014 р. від розмов перейшли до дій, розгойдуючи полі-
тичну ситуацію, вимагаючи відставки «донецького уряду автономії». Водночас
майже не зважали на українські спецслужби. Так, Р. Темиргалієв (був на той час
заступником голови Ради Міністрів АРК, в окупаційному уряді обійняв поса-
ду першого заступника) свідчить: «У тому хаосі СБУ, яка займалася майданом,
була паралізована. Але так, ми побоювалися, безперечно. Але розуміли, що вони
58
у тій ситуації були малоефективними» . Водночас самі ж кримські сепаратисти
визнають, що вони виконували допоміжну роль (наприклад збирали проплачені
антиукраїнські мітинги) — головну ж партію відіграли росіяни.
Ймовірно, загальний план було окреслено під час візиту 19—20 лютого до Мо-
скви голови парламенту АРК В. Константинова. За офіційними повідомленнями,
він зустрічався з головою Держдуми С. Наришкіним, з представниками КПРФ,
ЛДПР, «Справедливой России» та «Единой России». На підсумковій прес-
конференції В. Константинов заявив, що «Крим — це одна з підвалин централь-
ної влади», але якщо вона (влада) буде зломлена, парламент АРК визнаватиме ле-
гітимними для автономії лише власні рішення, і далі підсумував: «І тоді у нас буде
єдиний шлях — це денонсація рішення Президії ЦК КПРС від 1954 року… З цієї
59
хвилини ми будемо визнавати ті рішення, які вважаємо за потрібні» . Безумовно,
не було жодних юридичних аргументів для скасування парламентом автономії рі-
шення союзних органів про передачу Криму, однак В. Константинов міг спиратися
на іншу аргументацію — пряме військове втручання Російської Федерації.
На території Кримського півострова російські війська перебували в рамках
угод про базування Чорноморського флоту РФ. Згідно зі свідченнями, зібраними
російськими журналістами, розмови серед російських військових про імовірність
анексії Криму почалися ще на початку лютого. У заяві Верховної Ради України
«Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» поча-

56 Див. досить відверте інтерв’ю: «Если это имело определенную режиссуру, режис-
серу нужно поставить пять с плюсом». Рустам Темиргалиев о развитии событий, при-
ведших к референдуму в Крыму. Ведомости. 16.03.2015. URL: http://www.vedomosti.ru/
politics/ characters/2015/03/16/esli-eto-imelo-opredelennuyu-rezhissuru---rezhisseru-nuzhno-
postavitpyat-s-plyusom
57 «Представляется правильным инициировать присоединение восточных областей Ук-
раины к России». Новая газета. 25 фев. 2015. URL: http://www.novayagazeta.ru/politics/67389.
html. К. Малофєєв заперечував, що він має якесь відношення до цього документа.
58 Там само.
59 Спикер крымского парламента: Крым может отделиться от Украины, если «страна
развалится». Интерфакс. 20 фев. 2014. URL: http://www.interfax.ru/world/359837
200