Page 247 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 247

Розділ 6. Революція гідності та збройна агресія Росії у 2014—2015 рр.

              Проросійські маргінальні організації наприкінці лютого 2014 р. провели у
          східних та південних областях України вуличні акції з вимогами вступу до Мит-
          ного союзу та з критикою нової влади у Києві. Проте вони не користувалися по-
          пулярністю і зазвичай збирали не більше кількох сотень учасників (відомо лише
          про кілька мітингів, учасниками яких стало більше тисячі осіб). Відбувалися й
          спроби захопити органи державної влади, однак на загал українським правоохо-
          ронцям вдавалося утримувати ситуацію під контролем. Частину проросійських
          провокаторів було заарештовано.
              Важливим інструментом стабілізації ситуації в регіонах став курс револю-
          ційної української влади на пошук порозуміння з місцевими елітами та великим
          бізнесом. Так, 2  березня головою Дніпропетровської ОДА був призначений
          один із співвласників групи «Приват» І. Коломойський, а Донецької ОДА —
          співвласник «Індустріального союзу Донбасу» С.  Тарута, котрий розповідав,
          що саме І. Коломойський був автором ідеї залучити великих бізнесменів до держ-
          управління в умовах загрози державному суверенітету, хоча далі вдавав, що
          його запросили, а він «погодився». Первісно пропонувалася така конфігура-
          ція: О. Ярославський мав очолити Харківську область, Р. Ахметов — Донецьку,
          В. Пінчук — Запорізьку, С. Тарута — Луганську; В. Новінському було запропо-
          новано представляти нову владу в Криму. Усі олігархи відмовилися від пропози-
          ції, зокрема й С. Тарута, який погодився на посаду губернатора Донеччини лише
          після розмови з Р. Ахметовим, котрий пообіцяв йому всіляку підтримку .
                                                                               108
              Ескалація у Донецьку розпочалася з масової акції проросійських симпатиків
          1 березня 2014 р. На ній здійняли російські прапори, було проголошено невизнання
          зміни влади в Києві, донеччан закликали приєднуватися до «Народного ополчення
          Донбасу», крім того лунали заклики до Росії увести війська. «Народним губерна-
          тором» проголосили П. Губарєва (найвищим досягненням його попередньої полі-
          тичної кар’єри стала посада голови фракції Блоку Н. Вітренко у Донецькій міськраді
          у 2006—2007 рр.). Під тиском мітингувальників міська рада ухвалила відповідну
          політичну заяву, що невдовзі була оскаржена правоохоронними органами.
              Того ж дня біля будівлі Донецької ОДА був організований мітинг на підтрим-
          ку єдності України. Цей захід проводився за «традиційним» зразком: більшість
          масовки становили невмотивовані бюджетники, хоча були й щирі українські ак-
          тивісти. Проросійські симпатики відтіснили учасників офіційного мітингу та
          підняли російські прапори на прапорницях біля будівлі ОДА, хоч захопити її не
          змогли. Вдалою виявилася спроба 3 березня — будівля адміністрації перейшла під
          контроль проросійських сил. Новина про призначення головою держадміністра-
          ції С. Тарути була негативно сприйнята сепаратистами — лунали гасла, що «на-
          род не підкориться олігархам». 5 березня співробітники МВС без застосування
          грубої сили намагалися навести лад в адміністративних будівлях. Приміщення

              108  Сергій Тарута: Порошенко був найбільш неефективним міністром економіки
          за всю історію.  Українська правда. 26 листоп. 2015. URL: http://www.pravda.com.ua/
          articles/2015/11/26/7090271/
                                              221
   242   243   244   245   246   247   248   249   250   251   252