Page 243 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 6. Революція гідності та збройна агресія Росії у 2014—2015 рр.

В умовах недостатньої уваги центральної української влади суспільно-полі-
тичний вакуум заповнювали дії громадських активістів. У вересні 2015 р. вони
разом з бійцями добровольчих батальйонів блокували проїзд до півострова ван-
тажівок із продовольством. Виникли конфлікти, на які центральна влада вже не
могла не реагувати. Питання було винесене на порядок денний Кабінету міні-
стрів, який ухвалив рішення про запровадження обмежень щодо поставок укра-
їнських товарів на окуповану території.
Ще більшого резонансу набула ініціатива енергетичної блокади Криму (ко-
ординаційний штаб Громадської блокади Криму очолив Л. Іслямов): у листопаді
2015 р. були підірвані електроопори, внаслідок чого припинилося постачання
електроенергії на півострів. Це перетворилося на суттєву проблему для окупа-
ційної влади: технологічно власна електрогенерація Криму забезпечувала до
40 % потреб півострова, тож було зупинено виробництво, у багатоповерхових
будинках припинилася подача тепла, світло вмикалося на декілька годин на добу.
В окремі періоди виникав дефіцит продовольства і бензину. Місто Керч на тиж-
день було знеструмлено, за винятком військових частин та органів влади. Вия-
вилося, що за майже два роки після анексії для модернізації енергетичної інф-
раструктури нічого не було зроблено. Керченською протокою терміново було
прокладено електрокабель, 2 грудня у присутності В. Путіна урочисто відкри-
ли «енергоміст». У травні 2016 р. запустили ще чотири нитки енергомосту, що
зняло гостроту проблеми енергетичної блокади с боку України. Характерно, що
в серпні 2016 р. ФСБ РФ затримала заступника глави правління «Федеральної
мережевої компанії Єдиної енергетичної системи» В. Гончарова за підозрою у
махінаціях під час будівництва енергомосту.
На початку 2016 р. українська влада активізувалася на кримському напрямі.
На січневій пресконференції П. Порошенко знову заявив, що Україна добивати-
меться повернення АРК до свого складу і для цього залучить міжнародну спіль-
ноту. На його думку, найадекватнішим для цього був формат «Женева плюс»
(Україна, ЄС, Росія, США) — за участі партнерів з Європейського союзу і, мож-
ливо, країн — підписантів Будапештського меморандуму. Це питання порушува-
ла українська делегація під час зустрічей у Давосі з політичними та бізнесовими
світовими лідерами, однак воно залишилося на стадії декларації.
У січні 2016 р. був виданий указ Президента, що вдосконалював роботу
Представництва Президента України в АРК (після окупації воно було пере-
міщене до м. Херсон). Зокрема, у структурі Представництва було сформовано
Службу з питань реінтеграції та деокупації АРК . Офіційний погляд на стра-
96
тегію повернення Криму уточнив голова МЗС України П. Клімкін наприкінці
лютого 2016 р. Вона мала дві складові — політико-дипломатичну та інформа-

96 Президент доручив Представництву в АРК активніше сприяти дотриманню прав
і свобод громадян в Криму та переселенців, — Указ. Сайт Президента України. 20 січ.
2016. URL: http://www.president.gov.ua/news/prezident-doruchiv-predstavnictvu-v-ark-
aktivnishespriyati-36633
217