Page 238 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

грозили оргвисновками. Водночас Аксьонову натякнули, що усі подвиги під час
подій кримської весни йому не допоможуть, якщо скандал між силовиками-феде-
87
ралами та кримським урядом продовжить набирати обертів» .
Однак на цьому міжусобиці між Москвою і Сімферополем не припинили-
ся. 15 липня було розформовано Міністерство РФ у справах Криму з офіційним
поясненням, що завдання з інтеграції півострова до складу Російської Федерації
виконані. Його функції були передані Міністерству з економічного розвитку РФ
(показово, що у структурі російського уряду продовжують роботу міністерства
у справах Північного Кавказу та Далекого Сходу). На практиці Міністерство у
справах Криму реально навіть не запрацювало, зокрема, не стало розпорядником
бюджетних коштів, тобто з бюрократичної точки зору було фіктивним. Кошти
88
«на Крим» були розпорошені по інших російських міністерствах і відомствах .
У липні 2015 р. на порядок денний було винесене питання ліквідації «Крим-
ського федерального округу» і передачі півострову до Південного федерально-
го округу. Тоді цей статус вдалося вберегти. Але федеральний уряд наполіг, щоб
до складу органів державного управління Криму і Севастополя було введено
заступників федеральних міністерств у ранзі не нижче заступників відповідних
кримських міністерств (таких призначень мало бути близько 40). Був виставле-
ний для цього і чіткий термін — 20 серпня. Проте у «кращих» традиціях росій-
ського стилю управління Д. Медведєв у середині липня доповідав В. Путіну, що
іні ціа тива узгоджена з місцевим політикумом. Насправді ж кримські управлінці
саботували призначення «варягів», посилаючись на відсутність узгоджень із Мі-
ністерством фінансів РФ. С. Аксьонов наполягав, що буде особисто проводити
співбесіди з «москвичами», і тільки після цього їх братимуть на роботу. Тим, хто
вже зайняв посади, місцеві бюрократи всіляко «вставляли палки в колеса».
Своєю чергою російський уряд, справедливо не довіряючи «героям крим-
ської весни» у тому, що вони ефективно, а головне — чесно, розпорядяться бюд-
жетними коштами, обмежив фінансування півострова. Показовою у цьому кон-
тексті виявилася доля федеральної цільової програми «Соціально-економічний
розвиток республіки Крим і м. Севастополя до 2020 р.». Це був один з гучних
піар-інструментів Москви, який гарантував масштабну модернізацію півострова
«після української руїни». За програмою загальна сума фінансування мала ста-
новити понад 700 млрд руб, однак у червні 2015 р. асигнування на капітальне
будівництво було скорочено з 115,3 до 90,4 млрд. А втім, і ці кошти не виділялися
зовсім, що викликало обурення кримських «урядовців».
Наприкінці вересня 2015 р. було здійснено чергову спробу дійти порозу-
міння. До цього росіян і місцевих сепаратистів почасти спонукала економічна
та транспортна блокада, організована українськими активістами. Куратор крим-

87 Пуляев П. Медведев прилетал в Крым мирить Аксенова с силовиками. Вести. 13 июля
2015. URL: http://vesti-ukr.com/krym/106973-dvorcovye-igry-pochemu-aksenov-reshilobjavit-
vojnu-fsb
88 Головко В. Оккупация Крыма. С. 85—86.
212