Page 240 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

лом (до грудня 2011 р. був заступником командувача Чорноморським флотом РФ,
звільнився, під час анексії був одним з організаторів «самооборони» у Севасто-
полі). Спочатку посаду губернатора пропонувалось обійняти саме О. Чалому, але
він відмовився на користь С. Меняйла, недолугість дій якого збурила місцевий
політикум уже в серпні 2014 р., наприклад, призначення директором історико-ар-
хеологічного комплексу «Херсонес» замість світської особи церковнослужителя.
Для «збереження обличчя» у ситуацію змушений був втрутитися міністр культу-
ри РФ В. Мединський, який відновив світського керівника. Тим часом «ідейний»
О. Чалий, на відміну від слухняного функціонера С. Меняйла, дозволяв собі кри-
тику влади і також викликав невдоволення у Москві. Його запросили до Адміні-
страції Президента РФ, де заступник голови адміністрації В. Володін порекомен-
дував йому «не ставати схожим на Навального».
Тимчасово знятий конфлікт з новою силою нагадав про себе наприкінці
2015 р., коли О. Чалий заявив, що йде у відставку з посади «голови законодавчо-
го зібрання Севастополя» і стає «звичайним депутатом». Натомість С. Меняй-
ло запустив піар-кампанію, що саме він є провідним героєм «Кримської весни»:
для цього був відзнятий фільм «4-я оборона Севастополя», який змушували ди-
витися викладачів навчальних закладів.
Розв’язка у боротьбі за винятковий статус наступила наприкінці липня
2016 р. Тоді В. Путін видав указ про ліквідацію «Кримського федерального
округу» і передачу півострова до Південного федерального округу РФ. Це озна-
чало не тільки зведення статусу Криму до рівня звичайного російського регіону,
а й суттєвий удар по амбіціях місцевої панівної еліти. З посади був усунутий й
С. Меняйло — його перевели у почесне заслання в Сибір, керувати Сибірським
90
федеральним округом .
Провали у соціально-економічний сфері не заважали Росії взяти курс на
мілітаризацію півострова. Зокрема, проводилася робота зі створення автоном-
ного військового угрупування з потужним ударним компонентом: сформовано
десантно-штурмовий полк, збільшено чисельність підрозділів морської піхо-
ти, переведені на постійну дислокацію літаки стратегічної авіації, заявлені пла-
ни розміщення оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер-М» і
«Іскандер-К». Чисельність угруповання зросла з 24 тис. військовослужбовців
у 2014 р. до 43 тис. у 2017 р. Реалізовувалися заходи з модернізації військової
інфраструктури, поповнення новими кораблями Чорноморського флоту РФ, від-
новлювалися потужності зберігання ядерного озброєння . Звичною справою
91
для Криму стали регулярні військові навчання російської армії, які відбувалися
також із використанням цивільної інфраструктури, щораз спричиняючи паніку
непоінформованого місцевого населення. Отже, замість уявних загроз від Украї-

90 Сергей Меняйло «не знал» о своем назначении полпредом СФО. РБК. 28 июля
2016. URL: http://www.rbc.ru/rbcfreenews/5799dcc39a79477910b6924d
91 Докладніше про військово-технічну активність Росії у Криму див.: Донбас і Крим: ці на
повернення. Київ: Нац. ін-т стратегіч. дослідж., 2015. С. 65—69.
214