Page 239 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 6. Революція гідності та збройна агресія Росії у 2014—2015 рр.

ського напряму в російському уряді віцепрем’єр-міністр Д. Козак провів декілька
нарад з кримськими «урядовцями». Офіційно було проголошено, що фінансу-
вання не йде через неготовність місцевої влади. Тоді сторонам вдалося досягти
компромісу: на початку жовтня перші 1,9 млрд руб. було переведено на рахунки
«кримського уряду». До кінця року мали були виділені ще 15 млрд руб., тобто
менше 15 % від і так урізаного обіцяного бюджету. Однак перспективи їх освоєн-
ня були туманними. Не минуло кількох днів, як 9 жовтня під час наради в Криму
міністр економічного розвитку РФ О. Улюкаєв заявив про плани перенести 25 %
робіт, визначених на 2015 р., на перший квартал 2016 р.
Наприкінці 2015 р. ситуація навколо держінвестицій у Криму вибухнула чер-
говим скандалом. 18 грудня під час проведення круглого столу в Москві С. Ак-
сьонов заявив, що з передбачених федеральним бюджетом на 2015 р. в рамках
федеральної цільової програми коштів «не було перераховано жодної копійки».
Відповідно, він запропонував передати «республіканський владі» повноваження
витрачати бюджетні кошти без погодженням з федеральними відомствами. Нато-
мість центральний уряд не тільки не прислухався до цих побажань, але й доручив
міністерствам економічного розвитку та фінансів оцінити шкоду від невиконання
цільової програми і запропонувати, яких кримських чиновників «призначити»
винними у цьому. Як результат, уже в грудні були звільнені «міністр промислової
89
політики» А. Скринник та «міністр фінансів» В. Левандовський .
Аналогічним чином розгорталася ситуація в сфері законодавчих ініціатив.
Кримська «еліта», претендуючи на особливий статус у політичній системі Росії,
запропонувала внести поправки до майже 50 федеральних законів. Вони були на-
цілені передусім на розширення повноважень «кримських властей» у частині
використанні федеральних дотацій. У відповідь Державна дума РФ заявила про
розробку закону про особливий економічний режим на півострові з іншою (слід
визнати, цілком традиційною для Росії) ідеологією: у Криму могли бути лише
розширені права для самостійного пошуку та залучення іноземних інвестицій,
що в умовах міжнародних санкцій і розриву економічних відносин з Україною
було практично неможливим. Ще одним сигналом того, що Крим не матиме особ-
ливого соціально-економічного статусу в РФ, стало й ухвалення Держдумою РФ
закону, який дозволяв колекторським компаніям стягувати з кримчан кредити,
видані українськими банками. Ці кредити населення наївно вважало умовно про-
щеними на знак подяки за «вірний вибір» весни 2014 р.
Не менш затяте протистояння в політичному керівництві спостерігалося
в «місті російської слави» — Севастополі, щоправда не по лінії регіональний
суб’єкт — Центр, а усередині сепаратистсько-окупаційної команди. Тут нарос-
тав конфлікт між «народним мером» О. Чалим, який обіймав посаду «голови
законодавчого зібрання Севастополя», та губернатором Севастополя С. Меняй-

89 Министры финансов и промышленной политики Крыма подали в отставку. Ворота
Крыма. 29 дек. 2015. URL: http://jankoy.org.ua/ministry-fi nansov-i-promyshlennojpolitiki-
kryma-podali-v-otstavku/
213