Page 235 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 235
Розділ 6. Революція гідності та збройна агресія Росії у 2014—2015 рр.
ділення Всеросійської політичної партії «Единая Россия» та Ліберально-демо-
кратичної партії Росії В. Жириновського. Незважаючи на позитивні результати
попередніх соціологічних опитувань, не подолала виборчий бар’єр КПРФ. Щодо
«виборів» у міські ради, то в них фракції отримали такі політичні сили: КПРФ
(усі, за винятком Судака), «Справедливая Россия» (Джанкой, Красноперекопськ,
Саки, Євпаторія, Феодосія, Щолкіне), «Родина» (Джанкой, Судак, Бахчисарай),
«Патриоты России» (Джанкой, Щолкіне), «Коммунисты России» (Феодосія,
Белогорськ), «Российская партия народного управления» (Феодосія), «Партия
ветеранов России» (Бахчисарай). Звертає на себе увагу, що результати голосуван-
ня були опубліковані у найстисліші терміни — 19 вересня. Зайвим буде казати,
що ні Україна, ні світова спільнота не визнали «виборів».
Внаслідок окупації економіка Криму опинилась у скрутному становищі. Після
включення до складу Росії перед півостровом постала низка проблем: насамперед
транспортного сполучення, постачання продуктів харчування, водо- та енергопос-
тачання, зумовлених розривом господарських зав’язків з Україною, що складали-
ся десятиліттями. Економічний розвиток уповільнився також через застосування
санкцій Заходу проти юридичних осіб (кримських компаній і компаній інших кра-
їн, якщо вони будуть здійснювати господарську діяльність на анексованому півост-
рові) і фізичних осіб (політиків та їхніх спонсорів, відповідальних за анексію). Були
також введені візові обмеження для кримських мешканців. Відповідно, провідні
російські компанії та банки намагалися оминати Крим, щоб уникнути санкцій.
Натомість окупаційна влада під виглядом «націоналізації» взяла курс на
переділ власності на півострові, попри те, що в російському законодавстві така
норма відсутня. Правозахисник Ж. Запрута так коментував ситуацію: «Крим
живе своїм незрозумілим юридичним життям, яке може скоїти все що завгодно…
Якщо Аксьонов у Криму хоче створити СРСР, то тоді треба всім сказати: “Ми
82
створюємо у Криму СРСР”» . Російська партія «Яблоко» подала позов до Вер-
ховного суду РФ з проханням визнати неконституційним кримський закон про
націоналізацію майна, однак позов відхилили з мотивацією, що закон жодним
83
чином не зачіпає інтересів «Яблока» .
«Кримський уряд» здійснював націоналізацію у ручному режимі. Загалом до
проскрипційного переліку увійшло 480 об’єктів (з них 250 перебували у приватній
власності). Насамперед було націоналізоване майно української держави — обо-
ронні підприємства, порти, енергокомпанії, нерухомість. Було забрано 87 активів,
пов’язаних з групою «Приват» і на той час головою Дніпропетровської ОДА
І. Коломойським, що можна пояснити помстою за дії «Приватбанку», який замо-
розив депозитні вклади кримчан та надавав фінансову підтримку добровольчим ба-
82 Правозащитники: Национализация предприятий в Крыму проводится с нарушения-
ми. Росбалт. 9 июня 2015. URL: http://www.rosbalt.ru/moscow/2015/06/09/1406966.html
83 Верховный суд России признал законной национализацию в Крыму. Корреспон-
дент. 27 мая 2015. URL: http://korrespondent.net/world/russia/3520328-verkhovnyi-sud-
rossyypryznal-zakonnoi-natsyonalyzatsyui-v-krymu
209

