Page 232 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

Невідкладно було заблоковано транспортні комунікації між континенталь-
ною Україною та півостровом. Захоплення стратегічних об’єктів та інфраструк-
тури відбувалося за єдиним планом: блокування починали місцеві мешканці під
виглядом «самооборони», за ними підтягувалися російські спецпризначенці. Так
були захоплені аеродроми Сімферополь та Бельбек. На кримському перешийку,
начебто на блокпостах, стояли беркутівці, але більшість становили «кубанські
козаки». Ось що розповідав один із ватажків «кримської самооборони»: «На
Перекопі ми зробили блокпост, виставили «гнізда», замінували поля… Мало хто
знає, але кримський «Беркут» у більшості своїй на базі сидів, тому на блокпос-
ту їх було усього близько 30-ти. Інші — кубанські козаки, які переправилися до
76
Криму у складі кількох сотень осіб. Вони були і на Перекопі, і в Армянську» . А
втім, і ті були, скоріше, прикриттям для ЗМІ: за ними стояли російській військові
підрозділи з важким озброєнням (формальним приводом для цього начебто були
військові навчання, які проводили ЗСУ на півдні України). Не криючись, про це
згодом розповів В. Путін у пропагандистському фільмі «Крым. Путь на Родину».
Винятком з постановочної вистави про «місцевих самооборонців» стало блоку-
вання транспортних шляхів на Арабатській стрілці: тут росіяни просто висадили
десантників, захопивши частину території Херсонської області.
Під час захоплення Криму Москва вдалася до погроз почати широкомасш-
табні військові дії проти України загалом. 4 березня 2014 р. В. Путін отримав
згоду Ради Федерації РФ на застосування регулярних російських військ на укра-
їнській території.
Як засвідчує розслідування військової прокуратури України, частина військо-
вослужбовців Криму була попередньо завербована російськими спецслужбами.
Це підтверджує той факт, що зрадили насамперед ті офіцери, чиї підрозділи мали
опинитися на першому краї протистояти російській агресії (розвідники, берегова
оборона, зв’язок). З початком блокування військових частин з російського боку
українським військовослужбовцям надходили пропозиції про перехід на сторо-
ну агресора. У підсумку, за зраду військовій присязі було звільнено понад 12 тис.
працівників органів внутрішніх справ України у Криму, 1371 співробітник Голов-
ного управління СБУ в АРК і управління СБУ в м. Севастополі, 413 працівників
органів прокуратури АРК. На службу до збройних сил РФ за деякими оцінками
перейшло понад 10 тис. військовослужбовців ЗСУ. Однак не варто переоцінюва-
ти потенціал російських спецслужб. Відомо, що особовий склад Збройних Сил
України фактично формувався з місцевого населення і, по суті, розділяв його
проросійські настрої (з цією проблемою українські військові знову зіткнуться на
Донбасі вже у квітні, на початку антитерористичної операції).
Користуючись слабкістю й розгубленістю української влади та світового спів-
товариства, Росія взяла курс на пришвидшення анексії Автономної Республіки
Крим і Севастополя. Адже у разі проведення позачергових виборів президента
76 Покушение на Крым. Новая газета. 24 апр. 2016. URL: http://www.novayagazeta.ru/
inquests/72830.html
206