Page 246 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

104
чином під впливом застосованої проти України політтехнології «русского мира»
105
вже не як інформаційної технології, а складової гібридної війни .
Технологію «русского мира» почали пропагандистськи активно розкручува-
ти усередині Росії з 2007 р. як один з інструментів операції «тандем» — псевдо-
демократичної передачі влади В. Путіним Д. Медведєву. Граючи на імперському
ресентименті російських громадян, кремлівська верхівка забезпечувала зали-
шення В. Путіна при владі як прем’єр-міністра. Нового поштовху використан-
ню технології «русского мира» надала російсько-грузинська війна 2008 р., коли
груба військова сила, застосована Росією, призвела до погіршення її міжнародної
репутації навіть у середовищі населення пострадянських держав, не кажучи про
«далеке зарубіжжя». Тому вже за місяць після війни було створене «Федераль-
не агентство у справах Співдружності незалежних держав, співвітчизників, що
мешкають закордоном, і з міжнародного гуманітарного співробітництва», більш
відоме як «Россотрудничество».
Однак за чотири роки імідж Росії та його керівництва не покращився, і вже в
липні 2012 р. В. Путін під час зустрічі послів і постійних представників РФ з при-
крістю визнавав: «Поки треба визнати, що образ Росії закордоном формується
не нами. Тому він часто викривлений і не відображає ні реальну ситуацію в нашій
країні, ні її внесок у світову цивілізацію, в науку і культуру. Та й позиція нашої краї-
106
ни в міжнародних справах часто висвітлюється якось однобічно» . З огляду на
це він ухвалив рішення про зміну керівництва «Россотрудничества», посиливши
його фаховим дипломатом К. Косачовим, який на той час обіймав посаду голови
Комітету Державної думи з міжнародних справ. Одночасно Держдума закликала
В. Путіна надати «Россотрудничеству» додатково 8 млрд руб. на 2013—2015 рр.
Провідною статтею витрат цих грошей була пропаганда переваг євразійської інте-
грації. Показово, що майже 1 млрд руб. мав бути витрачений саме на Україну .
107
Отримавши додаткове фінансування, нове керівництво «Россотрудниче-
ства» розгорнуло бурхливу діяльність в Україні. У звітах до Москви надавалася
оптимістична інформація про сотні українських організацій, які підтримують ідеї
«русского мира» і відображають настрої сотень тисяч українських громадян. Зда-
валося б легкість, з якою був анексований Крим у лютому—березні 2014 р., була
достатнім підтвердженням цього. Однак у березні, коли одночасно з подіями в
Криму Росія намагалася дестабілізувати ситуацію у східних і південних областях
України, для Москви пролунав перший дзвіночок розчарування: забезпечити на-
лежне «народне волевиявлення» не вдалося.
104 Див.: Якубова Л., Головко В., Примаченко Я. Русский мир на Донбасі та в Криму: іс-
торичні витоки, політична технологія, інструмент агресії: Аналітична доповідь. Київ, 2018.
105 Головко В.В. Україна в умовах антитерористичної операції та російської збройної
аґресії (2014 р.). Український історичний журнал. 2015. № 3. С. 178—179.
106 Совещание послов и постоянных представителей России. Сайт Президента РФ.
09.07.2012. URL: http://kremlin.ru/events/president/news/15902
107 Щедрая рука Москвы. Взгляд. 19.06.2012. URL: http://www.vz.ru/politics/2012/
6/19/584395.html
220