Page 278 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

те, що чиновницька верства середньої та нижньої ланки загалом спокійно сприйня-
ли зміну вищого політичного керівництва, що зіграло важливу стабілізувальну роль.
Позитивним кроком нового уряду стало те, що він проявив політичну волю
і почав приборкувати революційну вольницю. Анархізм деяких радикальних ор-
ганізацій в умовах деморалізованих органів правопорядку насторожував суспіль-
ство та вносив напругу у відносини із західними партнерами. Кожен інцидент сва-
вілля широко висвітлювався російськими та проросійськими ЗМІ як доказ хаосу
та анархії в Україні. А між іншим мали місце мародерство, спроби захоплення ре-
жимних об’єктів (наприклад, Лук’янівського СІЗО в м. Київ), ексцеси «револю-
ційного правосуддя» — спроби самосуду над народними депутатами від раніше
провладних партій; вимоги звільнитися з посад чиновників, директорів держав-
них компаній та бюджетних установ, мовляв, вони не відповідають цінностям Єв-
ромайдану. У деяких регіонах стали популярними акції «сміттєвої люстрації» —
неугідних чиновників закидали у баки для сміття на знак суспільного осудження
та вимоги звільнитися. Іноді справа доходила до звичайного рекету. Криміногенну
ситуацію ускладнювало й те, що на руках у активістів і радикалів була вогнепальна
зброя. За інформацією міністра внутрішніх справ А. Авакова, йшлося про сотні
одиниць, хоча, за оцінками експертів, рахунок йшов на тисячі. До кінця березня
тривала кампанія правоохоронців щодо добровільного роззброєння населення.
Вихід бачили також в інтеграції «Самооборони Майдану» в силові структу-
ри держави. Спочатку був поданий законопроєкт «Про варту», який вводив у ле-
гальне поле бойові сотні як один з видів самоорганізації громадян. Однак розгор-
тання збройної агресії Росії проти України вимагало посилення офіційних право-
охоронних структур. Тому 12 березня було ухвалено закон про відновлення На-
ціональної гвардії України. Частина бійців «Самооборони Майдану» перейшла
на службу до неї. Решта в подальшому склала кістяк добровольчих батальйонів.
16 березня лідер «Правого сектору» Д. Ярош виступив із закликом у від-
повідь на дії російських військових у Криму: «знищити» українську газотран-
3
спортну систему, щоб не дати Росії заробляти на транзиті газу . У відповідь МВС
заявило про посилення охорони ГТС підрозділами Національної гвардії та
СБУ. Проводилися спецоперації з роззброєння груп активістів. Під час однієї
з таких операцій 24 березня загинув координатор «Правого сектору» в Захід-
ній Україні Олександр Музичко (Сашко Білий). Це призвело до ескалації між
праворадикальним політичним крилом та владою: 27 березня члени «Правого
сектору» намагалися штурмувати будівлю Верховної Ради, вимагаючи відставки
міністра внутрішніх справ А. Авакова. Зрештою конфлікт був врегульований, і
лідер «Правого сектору» заявив, що надалі його організація координуватиме
дії з РНБО. 1 квітня бійці «Правого сектору» були виведені з центру Києва
(формальним приводом для цього став черговий конфлікт у центрі між члена-
ми «Правого сектору» та «Самооборони Майдану», який супроводжувався
3 «Правый сектор» грозит уничтожить ГТС. Левый берег. 16.03.2014. URL: https://lb.ua/
society/2014/03/16/259585_praviy_sektor_grozit_unichtozhit.html
252