Page 279 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 279

Розділ 7. Друга олігархічна республіка в умовах гібридної війни

          стріляниною з вогнепальної зброї). На початку квітня бійці «Самооборони»,
          що залишалися на Майдані, були роззброєні — вони склали не тільки стрілецьку
          зброю, але й палиці, біти, щити, «коктейлі Молотова», арматуру тощо. Загалом
          протягом квітня 2014 р. ситуація з неконтрольованим постреволюційним на-
          сильством та радикалізмом була узята під контроль.
              На той час визрів суспільний запит на оновлення вищих державних посад
          особами високопрофесійними, із  незаплямованою репутацією, які б не мали
          тісних зав’язків із режимом В. Януковича. Таких управлінців гостро бракувало.
          Тому на першому етапі не обійшлося без кадрових помилок. Особливо при-
          крими вони були у безпековому секторі. Так, 1 березня командувачем Військо-
          во-морськими силами був призначений Д.  Березовський, який вже 2 березня
          перейшов на російський бік. Показово, що до 9 березня були звільнені кілька
          територіальних керівників МВС, які призначалися вже з приходом нової влади,
          зокрема в АР Крим, Одесі, Закарпатті (міністр А. Аваков виправдовувався тим,
          що вони були призначені під впливом «високих політичних лобістів»). Але, як
          показав подальший розвиток подій, «чистка кадрів» кінця лютого — початку
          березня призвела до низки трагічних наслідків у деяких регіонах — насамперед
                                                                            4
          це стосувалося Донецької та Луганської областей, а також Одещини .
              Важливим фактором політичної стабілізації виступили агресивні дії Росії, що
          сприяли консолідації українського суспільства на найскладнішому етапі. Зокре-
          ма, майже припинилося неконструктивне цькування правоохоронних органів,
          які за наказом В. Януковича та його оточення боролися з Євромайданом. А най-
          активніші сили Євромайдану було імплементовано у силові структури для того,
          аби протистояти російській збройній агресії. Після цього наметове містечко на
          Майдані Незалежності стало занепадати. Якщо у березні-травні 2014 р. воно ще
          відігравало знакову роль у політичному житті, то далі деградує та стає притулком
          для маргінальних елементів. Частина його мешканців не бажали переїжджати з
          центру столиці на нове місце, визначене місцевою владою для маніфестантів. У
          підсумку, містечко було демонтоване (обійшлося без кровопролиття) за участю
          бійців добровольчих батальйонів та співробітників МВС напередодні 24 серпня,
          щоб забезпечити проведення військового параду.
              21 березня 2014 р. була підписана політична частина Угоди про асоційоване
          членство України в Євросоюзі. Розуміючи скрутне становище, Захід надав термі-
          нову економічну допомогу. У травні Україна отримала кредит від МВФ у $3 млрд
          (згодом ще 1,3 млрд), додатково $2,7 млрд надали ЄС, США, Канада, Японія,
          Світовий банк.
              Позачергові президентські вибори 25 травня були сенсаційними  — лідер
          електоральних рейтингів П. Порошенко переміг вже у першому турі (табл. 1).
          Запорукою його перемоги стала поміркована політична риторика, спрямована на
          «зшивання» суспільного простору та домовленості всередині політеліти.
              4  Головко В.В. Україна в умовах антитерористичної операції та російської зброй ної
          аґресії (2014 р.). Український історичний журнал. 2015. № 3. С. 185—189.
                                              253
   274   275   276   277   278   279   280   281   282   283   284