Page 310 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

пенсії більшості категорій спецпенсіонерів (держслужбовцям, прокурорам, по-
датківцям, митникам, дипломатам, науковим співробітникам тощо). Їх перевели
на пенсійне забезпечення на загальних засадах. Спецпенсії залишилися лише для
військовослужбовців (ЗСУ) та правоохоронців (СБУ, Нацполіція, Нацгвардія,
прикордонники тощо). Також був знижений коефіцієнт урахування страхового
стажу в загальному розмірі пенсій з 1,35 до 1. Тож ключовим фактором, який
впливав на розмір пенсій, став розмір зарплати, що мало, за задумом, стимулю-
вати найманих працівників боротися за високу «білу» оплату праці. Нарешті
впроваджувалася автоматична індексація пенсій залежно від рівня інфляції та
скасовувалось оподаткування пенсій пенсіонерів, що працюють. Також анонсу-
валося запровадження з 1 січня 2019 р. другого рівня пенсійної системи — на-
копичувального (кошти мали автоматично перераховуватися роботодавцем на
рахунок працівника), однак цього не було зроблено.
Медична реформа передбачала фундаментальну зміну способу фінансування
сфери охорони здоров’я. Замість принципу оплати «койко-місця» запровад-
жувався принцип «гроші йдуть за пацієнтом». Для реалізації цього 30 берез-
ня 2018 р. був створений центральний орган виконавчої влади — Національна
служба здоров’я України. Остання укладала угоди з медичними закладами (не-
залежно від форми власності) та лікарями, а громадяни могли вільно обирати
до кого з них звертатися (сімейні лікарі, педіатри, терапевти) за первинною ме-
дичною допомогою, підписавши відповідну декларацію. Новий підхід дав змогу
переглянути заробітну плату лікарів. Раніше у тих, хто працював у бюджетних за-
кладах, рівень оплати був досить низьким. У рамках реформи найзатребуваніші
лікарі мали б отримувати гідну оплату своєї компетентності. Ідеологію реформ
розробляла і реалізовувала команда в. о. міністра охорони здоров’я У. Супрун.
Виявом слабкості держави та популістського тренду в соціальній політиці у
зв’язку з наближенням виборів став конфлікт навколо нерозмитнених автомо-
білів (так званих євроблях). Вони ввозилися зазвичай з ЄС, але їх власники не
хотіли сплачувати розмитнення, формально апелюючи до того, що ввезли авто
начебто для тимчасового використання. Намагання фіскальних та правоохо-
ронних органів навести лад наразилося на публічну протидію. З осені 2017 р.
активізувалися масштабні акції протесту з вимогами легалізації ввезених авто
та суттєвого зниження акцизу за розмитнення. Блокувалися Верховна Рада та
Кабмін. Врешті-решт влада пішла на поступки, і парламент 22 листопада 2018 р.
остаточно ухвалив зниження акцизу та введення пільгового періоду, коли можна
було розмитнити авто із 50-відсотковою знижкою. Однак ініціатори протестів —
організація «Авто Євро Сила» — заявили, що не згодні з цим і добивались вету-
вання відповідних законів президентом. Розпочалися нові протести, під час яких
перекривалися шляхи загальнодержавного значення, а також відбувалися спроби
політизації руху — зокрема, створення на його основі політичної партії та ви-
сунення на вибори свого кандидата в президенти України. Однак П. Порошенко
підписав закони, і протестний рух «євробляхерів» пішов на спад.
284