Page 309 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 7. Друга олігархічна республіка в умовах гібридної війни

ганів — Державного бюро розслідувань та незалежного Антикорупційного суду
(був сформований лише у квітні 2019 р.). Новий сплеск уваги до антикорупцій-
ної тематики спостерігався під час президентської виборчої кампанії. Він був
спровокований резонансними журналістськими розслідуваннями щодо зловжи-
вань, зокрема у оборонно-промисловій сфері. Однак це було радше інструментом
передвиборчої боротьби, ніж системною антикорупційною роботою.
Восени 2017 р. уряд намагався активізувати реформи та закликав парламент
ухвалити законодавчі акти для п’яти з них — земельної, державної власності
(приватизації), медичної, пенсійної та освітньої. До логічного кінця були дове-
дені останні три.
З новацій закону «Про освіту» найбільшого резонансу набули перехід на
дванадцятирічну систему навчання та суттєве зменшення обсягу навчання мова-
ми національних меншин. Останнє передусім стосувалося зменшення російсько-
го впливу на українське суспільство через освітні інструменти, однак спровокува-
ло певну напругу не лише з РФ, а й із західними сусідами України. Більшість проб-
лемних питань українській дипломатії вдалося зняти, за винятком Угорщини.
Керівництво цієї центрально-європейської держави, продовжуючи тісне співро-
бітництво з Росією, погрожувало гальмуванням європейської та євроатлантичної
інтеграції України, допоки остання не змінить норми закону про освіту. Через це,
наприклад, вимушено змінився формат комісії Україна-НАТО на трьохсторон-
ній зустрічі Грузія-Україна-НАТО.
Нейтральний для України висновок щодо «мовної статті» закону винесла
Венеціанська комісія, яка запропонувала збільшити перехідний період (згідно із
законом він мав тривати три роки) та внести пом’якшувальні норми в інші закони,
зокрема «Про середню освіту». Водночас у висновку зазначалося, що у законі не-
коректно ранжувалися мови на «офіційні мови ЄС» та інші мови: «новий закон
не дає рішень для мов, які не є офіційними мовами ЄС, зокрема для російської,
як найбільш широко вживаної недержавної мови. Менш сприятливе відношення
до цих мов важко виправдати і, отже, стоїть питання про його дискримінаційний
характер (закону. — Авт.). Відповідне рішення буде полягати у тому, щоб внести
поправки у статтю 7 та змінити це положення більш збалансованим» .
57
З 11 жовтня 2017 р. вступила в силу пенсійна реформа. Вона була спрямована
на скорочення дефіциту Пенсійного фонду і передбачала підвищення страхового
стажу для виходу на пенсію. Зокрема, замість норми про вихід на пенсію в 60
років зі страховим стажем не менше 15 років, від 2018 р. вимагався стаж 25 років
при виході на пенсію в 60 і 15 років при виході на пенсію в 63 роки. У подальшо-
му норма необхідного стажу підвищуватиметься, і з 2028 р. при виході на пенсію
потрібно буде мати 35 років стажу. Якщо стажу не буде вистачати, його можна
буде докупити або вийти на пенсію пізніше. Крім того, були скасовані спеціальні

57 Венеціанська комісія: виконання закону «Про освіту» — через діалог з нацмен-
шинами. Укрінформ. 11.12.2017. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2362358-
venecianska-komisia-vikonanna-zakonu-pro-osvitu-cerez-dialog-z-nacmensinami.html
283