Page 308 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

час інженерно-технічного обладнання українсько-російського кордону (проєкт
«Стіна»); викриття корупційних схем у керівництві Міноборони тощо. У травні
Національна поліція та військова прокуратура затримали 23 колишніх керівників
податкової служби часів президентства В. Януковича за звинуваченням в органі-
зації конвертаційних центрів. У масштабній спецоперації брали учать 1700 полі-
цейських і 500 військових прокурорів, було проведено 454 обшуки у 15 областях.
Навесні 2017 р. за рішенням Краматорського суду відбулася спеціальна конфіска-
ція приблизно $1,5 млрд до державного бюджету — ці кошти належали оточенню
експрезидента В. Януковича і, за даними прокуратури, були отримані незаконним
шляхом. У червні Генпрокуратура направила запит до Верховної Ради на зняття
депутатської недоторканності відразу на шістьох народних депутатів із чотирьох
фракцій. Парламент по чотирьох особах задовільнив це прохання, однак процесу-
альні дії як по цій справі, так і по безлічі інших, не були доведені до кінця.
Антикорупційна активність спецорганів та громадськості наштовхнулась на
протидію частини політеліт. Під час розгляду змін до закону «Про запобігання
корупції», що стосувався подання електронних декларацій (законопроєкт був
внесений П. Порошенком з метою звільнення від подання декларацій військово-
службовців рядового і молодшого офіцерського складу), народні депутати внесли
поправку, якою зобов’язали подавати декларації лідерів громадських організацій,
дотичних до антикорупційної діяльності. Крім того, намагалися поширити цю
норму на засновників та головних редакторів ЗМІ (через надмірну скандальність
пропозиція була відкликана). Незважаючи на негативну реакцію громадськості
та західних партнерів, президент підписав законопроєкт, пообіцявши на зустрічі
з представниками антикорупційних організацій створити робочу групу для його
вдосконалення і зняття скандальних поправок. Однак 2018 р. відповідні законо-
проєкти були провалені у Верховній Раді, скасувати їх через суд також не вдалося.
Фракції БПП та НФ намагалися обмежити автономію новостворених анти-
корупційних органів: був підготовлений законопроєкт, за яким парламент міг
відправляти у відставку голів НАБУ, САП, ДБР і НАЗК. З такою ініціативою
могли виступити народні депутати (третина від загальної кількості), Кабмін чи
президент. Це викликало вкрай негативну реакцію міжнародних партнерів, зо-
крема США та МВФ (директор-розпорядник Фонду К. Лагард, наприклад, за-
явила: «Ми вимагаємо від керівництва України і парламенту захистити неза-
56
лежність НАБУ і САП» ). ЄС неформальними каналами передав погрозу при-
зупинити безвізовий режим з Україною. Після гострих суперечок і політичних
консультацій від цієї ідеї коаліція відмовилася.
Пізніше антикорупційна активність пішла на спад, більшість відкритих справ
так і не дійшли до суду. Між антикорупційними органами спостерігалася нездо-
рова конкуренція. Гальмувалося оформлення архітектури антикорупційних ор-

56 МВФ закликав українську владу «захистити незалежність НАБУ та САП». 5 ка-
нал. 07.12.2017. URL: https://www.5.ua/polityka/mvf-zaklykala-ukrainsku-vladu-zakhystyty-
nezalezhnist-nabu-ta-sap-160765.html
282