Page 305 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 7. Друга олігархічна республіка в умовах гібридної війни

рії». Крім того, він був введений не на 60, а на 30 діб — до 27 грудня, що давало
53
можливість безперешкодно почати виборчий процес .
Міжнародна спільнота підтримала Україну в керченському інциденті. ЄС
продовжив режим санкцій проти Росії. НАТО посилила військову присутність у
Чорному морі та збільшила кількість військово-морських навчань. У Європарла-
менті була ухвалена резолюція, у якій будівництво Керченського мосту називало-
ся незаконним та екологічно небезпечним, засуджувалися блокування навігації
та інспектування суден в Азовському морі, було висловлено занепокоєння мілі-
таризацією Росією Азовського моря та незаконним видобутком нафти й газу на
окупованій українській території (шельфі). У документі також містився заклик
до ОБСЄ посилити моніторингову місію в районі Азовського моря та вимога по-
карати європейські компанії, які узяли участь у будівництві Керченського мосту.
З огляду на ситуацію, що загострювалася, президент України подав законо-
проєкт «Про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнер-
ство між Україною і РФ». Цей крок був підтриманий парламентом, і згідно з нор-
мами міжнародного права договір втратив чинність з 1 квітня 2019 р.
Росія наприкінці грудня 2018 р. упровадила санкції проти 68 українських
компаній та 322 громадян. До переліку увійшли переважно особи, які публічно
висловлювалися проти РФ, брали активну участь у протистоянні агресії, пред-
ставники великого українського бізнесу. Також був заборонений імпорт низки
українських товарів. Напередодні другого туру президентських виборів, 18 квіт-
ня, російський уряд проголосив новий пакет санкцій проти України — з 1 червня
2019 р. вводилися обмеження на поставку з Росії нафти та нафтопродуктів, ву-
гілля, коксу тощо. Крім того, російський ринок закривався від нових груп укра-
їнських товарів (труби, папір, вироби легкої промисловості тощо) на загальну
суму $250 млн. А одразу після другого туру виборів, 24 квітня, В. Путін підписав
указ про спрощення процедури надання російського громадянства мешканцям
ОРДЛО. Отже, йшлося про системний економічний, політичний та гуманітар-
ний тиск на нового українського президента, аби примусити його до поступок.
Основним інструментом тиску Москви залишалася економіка.
У 2017 р. українська економіка продовжувала балансувати на межі дефол-
ту: спостерігалися ознаки стабілізації, однак поставали нові потужні виклики.
Украй дошкульними виявилися економічні втрати від транспортної блокади
ОРДЛО: уряд оцінив їх у коридорі 25,8—39 млрд грн, мінімум 1,5 % від но-
54
мінального ВВП . Уникнути нової хвилі кризи допоміг черговий транш МВФ
в обсязі $1 млрд у квітні 2017 р., тобто за тогочасним валютним курсом саме
27 млрд грн.

53 Указ Президента «Про введення воєнного стану в Україні». Сайт Президента
України. 26.11.2018. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3932018-25594
54 МВФ просить уточнити: у Кабміна є перші розрахунки фінансових втрат від блока-
ди ОРДЛО. РБК-Україна. 20.03.2017. URL: https://daily.rbc.ua/ukr/show/kabmina-pervye-
raschety-fi nansovyh-poter-1489960462.html
279