Page 470 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

ЄВРОМРІЯ VS «РУССКИЙ МИР»: УКРАЇНА В ДОБУ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ВИКЛИКІВ

127
польської дитячо-юнацької театральної студії «Світанок» , що існувала понад
двадцять років, єдиної 10—15-хвилинної двотижневої телепередачі «Рідна хата»
128
(17 серпня 2015 р.) , перетворення українського театру на музичний тощо за-
свідчують облудність пропагандистських кліше про незмінну дружбу народів.
Останні традиційно сполучаються із асиметричними діями кримської вла-
ди, покликаними замилити масоване порушення прав етнічних меншин в умовах
окупації. Задля цього влада створює фейкові «національні організації», що не
лише імітують національно-культурне життя в Криму, а й опікуються «пробле-
мами» українців в Україні. «Провів робочу зустріч із головою РНКА “Білоруси
Криму” Романом Чегрінцом та головою Української громади Криму Анастасі-
єю Гридчиною, під час якої обговорили проєкти національних громад респу-
бліки, — повідомив поміж іншим С. Аксьонов. — Так, наприклад, на території
Криму почав свою роботу україномовний інформаційний портал, що дозволить
українцям отримувати правдиву інформацію рідною мовою, незалежно від того,
на території якої держави вони проживають. До того ж, обговорили створення
правозахисного центру, метою якого буде надання допомоги громадянам Украї-
129
ни, постраждалим від свавілля київського режиму» .
Інструментом забезпечення умоглядної масової підтримки населенням гасел
«кримської весни» та анексії стала монополізація інформаційного простору пів-
острова. Спогади кримських журналістів, які були свідками тогочасних подій, зі-
130
брано у книзі Ю. Луканова . Нема потреби переповідати разючі приклади наруги
над свободою слова в Криму, варто лише нагадати, що до окупації інформаційна
інфраструктура півострова була досить розгалуженою. На квітень 2013 р. на пів-
острові було зареєстровано 2662 видання. За звітом Національної ради України
з питань телебачення і радіомовлення, в АРК станом на вересень 2013 р. діяли 83
телерадіоорганізації, ліцензовано — 141. Найбільшими серед них були Державна
телерадіомовна компанія «Крим», «Чорноморська телерадіокомпанія», «Те-
левізійна компанія “Атлант-СВ”», «Телерадіокомпанія ІТВ» та «Медіагрупа
“ФМ”». Більшість передавачів розташовувалося у Сімферополі, Ялті та Алушті.
Задля нейтралізації ЗМІ використовували розлогий інструментарій, зокрема
моральний тиск, погрози, напади на журналістів, арешти, кібератаки, адміні-
131
стративні переслідування та заборону діяльності під приводом боротьби з екс-
тремізмом. 28 лютого 2014 р. озброєні люди в камуфляжі взяли під контроль те-

127 Придушити все українське? У Криму закрилася дитяча театральна студія. Крым.
Реалии. 2015. 30 груд. URL: https://ua.krymr.com/a/27457300.html
128 Максим Немирич. Українська культура в Криму...
129 «Показуха для всього світу» — активісти про ідею «правозахисного центру»
в Криму. Крим. Реалії. 2019. 18 черв. URL: https://ua.krymr.com/a/aktyvisty-pro-ideiu-
pravozakhysnoho-tsentru-v-krymu/30007163.html
130 Луканов Ю. Пресувальна машина...
131 Лише за перші три місяці «кримської весни» було зареєстровано понад 100 нападів
на журналістів (див.: Звіт Місії з оцінки стану справ із дотриманням прав людини в Криму
(6—18 липня 2015 року). URL: http://www.osce.org/uk/odihr/180606?download=true).
444