Page 539 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 14. Націєтворення в умовах гібридної війни: виклики, втрати, здобутки

званої декомунізації (у трьох іпостасях: переформатування історичного нарати-
96
ву, демонтаж пам’яток комуністичного режиму , зміна топонімів та назв вулиць),
мала всі шанси завершитися черговою невдачею. Не будемо заперечувати, що
зменшення очевидності незмінної «присутності» більшовизму в громадському
просторі спроможне суттєвим чином сприяти вивільненню суспільного та куль-
турного життя України від залишкового тиску тоталітарних практик. Важливість
цього зрозуміли й у Росії. Не випадково демонтаж пам’ятників В. Леніну, теми
Голодомору та 9 травня як останні барикади комуністичного дискурсу (попри не-
суголосність антибільшовицькій риториці В. Путіна) активно використовує в сво-
їх цілях Кремль. Не менш бурхливі війни розгортаються на історичному фронті.
Важливим правовим наслідком протидії антиукраїнським закликам та спе-
куляціям довкола проблем національної історії стало ухвалення Закону «Про
засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталі-
тарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», на підставі
якого Міністерство юстиції України у липні 2015 р. заборонило Комуністичній
партії України, Комуністичній партії України (оновленій), Комуністичній партії
робітників та селян брати участь у виборах .
97
УІНП розробив пакет документів (проєкти закону «Про правовий статус
та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», «Про
увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років»,
«Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного
режиму 1917—1991 років», «Про засудження комуністичного та націонал-со-
ціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону про-
паганди їхньої символіки»), що за спрощеною процедурою потрапили на голо-
сування, були підтримані урядом і схвалені парламентом. Найзапекліші дискусії
викликав останній. Зокрема, у відкритому листі науковців та експертів-україно-
знавців щодо «Антикомуністичного закону» йшлося про те, що закони ухвале-
но без серйозних дебатів, без голосів тих, хто займає особливу позицію з цього
питання, а багато депутатів взагалі відмовилися брати участь у голосуванні. На-
голошувалося також, що «вплив цих законів на імідж та репутацію України в
Європі та Північній Америці буде дуже негативним, «ці закони дадуть підтримку
тим, хто хоче послабити і розділити Україну». Чимало критики в бік законів лу-
нало й з боку вітчизняних дослідників, експертів і політологів, які наголошували,
98
що робота в даному напрямі має здійснюватися на високому фаховому рівні ,
96 Перші кроки декомунізації спричинили різку критику мистецтвознавців. Див.: Ольга
Балашова, Лизавета Герман, Мария Ланько. Системный сбой: 3 ошибки, которые не дают
культуре развиваться. URL: https://life.pravda.com.ua/culture/2016/02/5/207630/
97 Міністерство юстиції проти КПУ. Адміністративний позов. Історична правда. URL:
http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/07/9/143697/view_print
98 Див.: Кулик В. Про неякісні закони та нечутливих критиків. URL: http://krytyka.
com/ua/solutions/opinions/pro-neyakisni-zakony-ta-nechutlyvykhkrytykiv; Портнов А.
Про декомунізацію, ідентичність та історичні закони дещо інакше. URL: http://krytyka.
com/ua/solutions/opinions/pro-dekomunizatsiyu-identychnist-taistorychni-zakony-deshcho-
513