Page 535 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 14. Націєтворення в умовах гібридної війни: виклики, втрати, здобутки

діватися, що регулювальна, корегувальна та об’єднавча місія держави й суспіль-
них інститутів перебуватимуть на висоті сьогоденних викликів.
Від 15 грудня 2018 р. — коли в Софійському соборі відбувся об’єднавчий
собор православних церков (УПЦ КП, УАПЦ та представників УПЦ МП) —
релігійне життя України проходить у принципово новій ситуації. Православна
церква України, очолена митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм (ста-
тут зареєстрований 20 січня 2019 р.), 6 січня 2019 р. в церкві Святого Георгія (ре-
зиденція Вселенського Патріарха, Стамбул) отримала Томос про автокефалію.
9 січня Томос підписали всі члени Синоду Константинопольського патріархату,
завершивши процедуру надання ПЦУ автокефалії. Московський патріархат ціл-
ком очікувано цього не визнав, вважаючи дії українських церковників розколь-
ництвом. Потужна пропагандистська кампанія, яка не припиняється відтоді,
суттєво не впливає на поступове зважене вивільнення православних українців
з конструкту «русского мира», чи не найбільш послідовним і відкритим адептом
якого в Україні є парафії УПЦ МП. Безпосередня дотичність чинної влади до
набуття автокефалії сприяла швидкій імплементації правових підстав її втілен-
ня в життя. 17 січня 2019 р. було ухвалено Закон України «Про внесення змін
до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій зі статусом
юридичної особи». 30 січня 2019 р. статут Православної церкви України було
офіційно зареєстровано. На березень 2019 р. до ПЦУ перейшли понад півтисячі
82
громад, що раніше були інтегральною частиною УПЦ МП . Станом на жовтень
2020 р. ПЦУ визнали чотири православні церкви світу. Вселенський Патріарх
Варфоломій наголосив, що ПЦУ є єдиною канонічною православною церквою в
Україні, митрополит Епіфаній — канонічний Предстоятель, а ієрархи УПЦ МП
83
вже не є місцевими правлячими єпископами . Ментальній транзит усередині
церков триває без передвіщеної верхівкою УПЦ МП ескалації.
В умовах російсько-української війни особливої ваги для консолідації нації
набула національна інформаційна безпека і державна інформаційна політика. У
законопроєкті «Концепція інформаційної безпеки України» йшлося про форму-
вання в інформаційному просторі української ідентичності як невід’ємної складо-
вої сталого суспільно-політичного дискурсу та сприяння розвитку в національ-
ному інформаційному просторі контенту, який забезпечує збереження і захист
загальнолюдських цінностей, інтелектуальний, духовний і культурний розвиток
українського народу. На думку експерта ОБСЄ, зміст проєкту концепції інфор-
маційної безпеки України не виходить за межі законодавства, однак наголос на
національну ідентичність не виключає того, що вони можуть тлумачитися як такі,
82 Євсєєва Т.М. Українська православна церква (УПЦ). Енциклопедія історії Украї-
ни: Україна — Українці. Кн. 2. Київ: Наук. думка, 2019. URL: http://www.history.org.ua/
?termin=Ukrainska_pravoslavna_tserkva_UPTs
83 УПЦ МП припинила своє існування — вселенський патріарх. Перший український
інформаційний. 2020. 2 листоп. URL: https://www.5.ua/suspilstvo/upts-mp-prypynyla-svoie-
isnuvannia-vselenskyi-patriarkh-228147.html?fbclid=IwAR3AyQ-0zq52szxzpuBGZ7dlN9
Pg7aP9n_-FE0qhxBSbbkFP3Ggf3QOEltQ
509