Page 533 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 533
Розділ 14. Націєтворення в умовах гібридної війни: виклики, втрати, здобутки
Суперечлива, а інколи і непослідовна позиція УПЦ (МП) в питаннях укра-
їнсько-російських відносин і гібридної війни зумовлюється передусім ідеоло-
гічною й організаційною залежністю від патріаршого престолу. Сподіватися в
найближчій перспективі на її стабілізацію не варто. Зрозуміло, що за умов про-
довження «гібридної війни», церква і священники і надалі виявлятимуть увесь
спектр суспільної амбівалентності, перебуваючи поміж інтересами своєї пастви
та вищих церковних ієрархів, які залишаються ревнителями концепту «русско-
76
го мира» . За таких обставин повсякчасні ексцеси загострення взаємин тріади
«влада — суспільство — церква» на демаркаційних лініях української й росій-
ської держав є невідворотними.
Варто погодитися із думкою В. Перевезія, що в релігійному ландшафті Украї-
77
ни, як ніколи раніше, зріють кардинальні зміни . Якщо раніше процеси інсти-
туціоналізації релігійного поля перебували передусім у площині взаємодії кон-
фесій та забезпечення свободи совісті (держава у цьому контексті розглядалася
як гарант дотримання прав і свобод вірян і церков), то нині вони значною мірою
сфокусовані на проблемах національної безпеки держави, психологічній та духов-
ній підтримці суспільства, що перебуває в стані національно-визвольної війни.
Проте і в суспільстві відбуваються кардинальна трансформація соціокультурних
ідентичностей, кристалізація національної свідомості на противагу регіональ-
ним її сегментам, розмежування української та російської ідентичностей.
За таких обставин історично притаманна Україні багатоцерковність спро-
можна справляти потужний стабілізувальний вплив. Слушною видається думка
про те, що «наявність в Україні альтернативних православних церков, широке
представництво інших конфесій є швидше її надбанням, ніж бідою. Така ситу-
ація не тільки змушує церкви до постійного пошуку діалогу з суспільством, але
й унеможливлює перетворення церкви в інструмент ідеологічного закабалення
78
суспільства з боку держави» . Крім того, поліконфесійність у природний спосіб
інтегрує Україну в геополітичну систему координат. На жаль, і тут межовий між-
цивілізаційний характер країни виявляється повною мірою. З одного боку, через
найчисельнішу конфесію Україна доволі тісно інкорпорована в ідеологічний про-
стір агресора. З іншого, Україна має тісні зв’язки з геополітичними супротивни-
рію України. URL: http://kapelan.church.ua/2014/03/04/komentargolovi-sinodalnogo-vijskovogo-
viddilu-upc-stosovno-vvedennya-rosijskixvijsk-na-teritoriyu-ukrajini/#more-1351; Президенту
Російської Федерації В.В. Путіну. URL: http://upc.lviv.ua/index.php?option=com_content&
view=article&id=1679%3A2014-03-03-20-54-04&catid=30%3A2011-02-09-21-35-
03&Itemid=38&lang=ru; Архиепископ Сумский и Ах тыр ский Евлогий обратился с письмом
к Президенту Российской Федерации Путину В. URL: http://www.portal-pravoslavie.sumy.
ua/ arxiepiskop-sumskij-i-axtyirskij-evlogij-obratilsya-s-pismom-k-prezidentu-rossijskoj-federaczii-
putinu-v.v.html; К В. Путину обратился Запорожский архиепископ Лука. URL: http://
orthodoxy.org.ua/data/ofi cialno-kvputinu-obratilsya-zaporozhskiy-arhiepiskop-luka.html
76 Див.: Якубова Л. «Русский мир» в Україні: на краю прірви. Kиїв: КЛІО, 2018. С. 98—111.
77 Політичні технології регулювання міжетнічної та міжконфесійної взаємодії… С. 155.
78 Там само. С. 168.
507
