Page 528 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 528
ЄВРОМРІЯ VS «РУССКИЙ МИР»: УКРАЇНА В ДОБУ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ВИКЛИКІВ
на жаль, абсолютно не враховувала реалій України: ані соціально-економічних,
ані суспільно-політичних. По-перше, був випущений факт, що така структура не
передбачає довготривалих фундаментальних досліджень (в умовах постійного
створення / зникнення інститутів це просто неможливо). По-друге, у цій струк-
турі немає місця гуманітарним інститутам, затребуваність діяльності яких з боку
української економіки мізерна. Пересадження німецької моделі на непідготований
український ґрунт, усупереч його специфіці і гостроті сьогодення, означало б не
що інше, як перспективу знищення Академії наук України. Врешті практика пер-
ших кроків по втіленню реформи в життя (проведення аудиту та атестації наукових
установ на основі критеріїв оцінювання науково-технічного та інноваційного рів-
ня наукового та технологічного продукту, прийнятих у європейському науковому
співтоваристві, аналіз наукової діяльності інститутів, проведений із залученням
міжнародних наукових організацій, що мав призвести до ліквідації або злиття не-
ефективних наукових установ) саме це й унаочнила.
Під прикриттям європейської та реформаторської риторики фактично
55
йшлося про масований наступ на академічну науку , її примітивну політехніза-
цію тоді, як процес націєтворення перебуває в стані хронічної турбулентності й
постійних пошуках ідентичнісних опор. У пропонованій структурі немає місця
ані сучасним Й. Гете, ані І. Канту, ані В. Липинському. На жаль, розуміння цієї
істини у нового українського істеблішменту цілком відсутнє.
Попри це, визнаючи проблеми власної країни і народу, українська академіч-
56
на наука продовжувала працювати , докладаючи чималих зусиль для захисту
57
державного суверенітету . Академічне середовище України цілком свідоме тих
викликів, що постають перед ним у контексті сучасної геополітичної ситуації.
Передусім це стосується української соціогуманітаристики. Упродовж останньо-
го часу на дослідження причин «донбаського розламу» та пошук шляхів його
подолання скерований інтелектуальний потенціал багатьох академічних інститу-
55 Див.: Егоров И. Кто «сшил костюм», и кому это нужно? Некоторые рассуждения об
очередном исследовании состояния и перспектив развития науки в Украине. ZN,UA. 2019.
26 июля. URL: https://zn.ua/science/kto-sshil-kostyum-i-komu-eto-nuzhno-325017_.html
56 Варто наголосити, що фактичний стан війни позначається на науково-освітній сфе-
рі не лише скороченням фінансування, а й безпосередніми фізичними втратами. Внаслідок
російської агресії 27 університетів існують на засадах переміщених установ. Серед біжен-
ців — 12 тис. учених, які вимушені адаптуватись у якісно нових соціальних ролях. Втраче-
ний для досліджень унікальний радіотелескоп у Євпаторії, два провідні морські інститути в
Севастополі, Севастопольський університет, який також готував фахівців з ядерної безпеки.
Див.: Стріха М. Українські вчені — співавтори всіх останніх нобелівських лауреатів з фізики.
URL: https://hromadske.radio/podcasts/hromadska-hvylya/ukrayinski-vcheni-spivavtory-vsih-
ostannih-nobelivskyh-laureativ-z-fi zyky-striha
57 Див.: Національна академія наук України. Короткий річний звіт. 2014. Київ, 2015; На-
ціо нальна академія наук України. Короткий річний звіт. 2015. Київ, 2016; Національна акаде-
мія наук України. Короткий річний звіт. 2017. Київ, 2018; Національна академія наук України.
Короткий річний звіт. 2018. Київ, 2019; Національна академія наук України. Короткий річний
звіт. 2019. Київ, 2020. URL: http://www.nas.gov.ua/UA/Activity/reports/Pages/default.aspx
502
