Page 529 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 14. Націєтворення в умовах гібридної війни: виклики, втрати, здобутки

цій. Із ґрунтовним дослідженням минувшини та сучасної динаміки етнополітич-
них процесів на теренах українського Донбасу виступив Інститут політичних і
58
етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України . Силами кількох
академічних інститутів та установ підготовлена доповідь «Відродження Донба-
су: оцінка соціально-економічних втрат і пріоритетні напрями державної полі-
тики» . Інститут економіки промисловості НАН України здійснив ґрунтовне
59
дослідження соціально-економічних аспектів дезінтеграції України та інструмен-
тів її подолання . Активну і доволі плідну роботу в напрямі осмислення причин
60
протистояння на Сході України, актуалізації його місця в історії України здійс-
нює й Інститут історії України НАН України.
Україна продовжує давати світу якісний інтелектуальний продукт та його но-
сіїв, однак повідомлення преси про чергові досягнення українців викликають не
менше тривоги, аніж захоплення. У квітні 2016 р. преса рясніла замітками про
те, що 31-річна українка Марина Вязовська розв’язала задачу, над якою світова
математична спільнота билася майже три сторіччя і яка матиме широке застосу-
вання у фізиці, хімії, біології, космонавтиці, астрономії тощо. Математик вирос-
ла і навчалася в Києві, згодом переїхала до Берліна, де в університеті займається
61
науковою діяльністю та викладає . На жаль, масовий відтік молодих науковців
за окреслених вище обставин має всі шанси стати найвагомішим наслідком «ре-
формування» НАН України за зразком товариства М. Планка.
Політичні події на зламі 2013—2014 рр. висвітлили дійсну позицію щодо
України та її народу провідних церков, започаткувавши якісно нову конфігурацію у
взаємовідносинах «влада — суспільство — церква». Деякі церкви уперше за бага-
то десятиліть виступили зі справжньою душпастирською місією і, ставши на захист
демократії, гідності, народовладдя, державності, опору зовнішній агресії, відіграли
вагому роль у згуртуванні й мобілізації українського суспільства. Наприкінці лис-
топада 2013 р. священники вийшли на Майдан, стаючи живим щитом між протес-
тувальниками та силовиками, аби не допустити кровопролиття. Висловивши й діє-
во запроваджуючи лінію на попередження / недопущення силового сценарію ,
62
примирення й порозуміння, мирного виходу з кризи, церква швидко підвищувала
58 Донбас в етнополітичному вимірі. Ін-т політ. і етнонац. дослідж. імені І.Ф. Кураса НАН
України, Київ, 2014.
59 URL: http://ief.org.ua/wp-content/.../10/Стратегія-Відновлення-Донбасу-16.10.pdf
60 Внутрішньо переміщені особи: від подолання перешкод до стратегії успіху. Київ, 2016;
Інтеграція внутрішньо переміщених осіб у територіальні громади: діагностика стану та ме-
ханізми забезпечення. Київ, 2018.
61 Українська вчена отримає премію 10 тисяч доларів від індійського університету. Радіо
Свобода. 2017. 3 жовт. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/28771100.html
62 Значного розголосу в Україні набули події 30 листопада 2013 р. — силового розгону
мирного протесту, коли Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир (УПЦ (КП)) надав
притулок багатьом мітингувальникам. На площі перед монастирем уже 30 листопада 2013 р.
під час багатотисячного мітингу відбулася публічна молитва, яка започаткувала традицію
проведення щоденних загальних молитов на київському Євромайдані, в інших містах Украї-
ни, до яких були залучені різноманітні релігійні конфесії.
503