Page 552 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 552
ЄВРОМРІЯ VS «РУССКИЙ МИР»: УКРАЇНА В ДОБУ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ВИКЛИКІВ
України назвав вектор гордості — забезпечення взаємної поваги і толерантності в
145
суспільстві, гордості за власну державу, її історію, культуру, науку, спорт . Культу-
ра названа в документі «найпершою гарантією єдності України», «зброєю у про-
146
тистоянні спробам розмивання національної ідентичності» . Згодом Постано-
вою Верховної Ради України 11 грудня 2014 р. була затверджена Програма діяль-
ності Кабінету Міністрів України, що містила розділ «Нова культурна політика».
З 14 пунктів, зазначених у Коаліційній Угоді, до переліку засад «Нової культурної
політики» увійшли три: розроблення та реалізація Стратегії української гумані-
тарної політики (2015), розробка та сприяння ухваленню Закону України «Про
національний культурний продукт» (2015), залучення нових джерел фінансуван-
ня культури (2015—2016). Уряд доручив Міністерству культури України до 30 ве-
ресня 2015 р. розробити і передати до КМУ «Стратегію культурної політики
України», а до 30 листопада разом з іншими відомствами — «Стратегію україн-
ської гуманітарної політики». Однак далі декларацій справа не зрушила.
Протягом десятиліть незалежності найгострішим аспектом суспільно-по-
літичного життя України залишалося мовне питання. Навколо нього обертали-
ся передвиборні платформи практично усіх політичних партій. Жодна з них не
оминула спокуси підвищити свій рейтинг, проголосивши, що саме вона вирішить
мовне питання в Україні раз і назавжди. Тим часом вирішити мовне питання в
принципі неможливо, бо це питання не політики, а щоденної комунікативної та
культурної практики. Політтехнологи зробили його важелем політичної бороть-
би, безпосередньо не пов’язаним із реальною сферою етномовного життя. Саме
воно в часи передвиборчих гонок використовувалося як потужний мобілізацій-
ний фактор, негативний за своїм навантаженням — такий, що активізував архе-
типічні матриці мислення й архетипічні ж форми соціальної організації та пове-
дінки. Саме в такий спосіб питання, що упродовж років перебувало на маргінесі
рейтингу життєвих пріоритетів донбасівців, раптово перетворилося на альфу та
омегу “русской весны”.
Скасування в лютому 2014 р. так званого закону Ківалова — Колесниченка
147
спрацювало як детонатор. Хоч Закон «Про визнання таким, що втратив чинність,
Закону України “Про засади державної мовної політики”» підписаний не був, і
відповідно, не набув чинності, деструктивна роль непродуманого політичного рі-
шення виявилася жахливою. За висновками Центру Разумкова, це було головною
помилкою сформованої після Майдану-2014 влади. Фактично політично інстру-
менталізоване мовне питання послужило одним із каталізаторів подій на Сході
України. На внутрішньому рівні воно було використано приводом і аргументом
на користь сепаратистських рухів на Сході та Півдні України. На зовнішньому —
145 «Стратегія сталого розвитку “Україна — 2020”»...
146 Інформаційна довідка щодо моніторингу, проведеного активістами Громадянського
руху «Відсіч»...
147 Рада отменила языковой закон Кивалова-Колесниченко — портал ... URL: https://
lb.ua/news/2014/02/23/256787_rada_otmenila_yazikovoy_zakon.html
526

