Page 553 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 14. Націєтворення в умовах гібридної війни: виклики, втрати, здобутки

не лише розв’язало руки в нагнітанні в Росії істерії навколо захисту прав росіян і
російськомовних, а й спричинило негативну реакцію європейських урядів і між-
народних організацій. Верховний комісар ОБСЄ з питань національних меншин
А. Торс заявив, що скасування мовного закону може призвести до дестабілізації
України та загострення ситуації, особливо в контексті тих регіонів, де мовне пи-
148
тання є приводом для серйозних суперечностей . Своє занепокоєння стосовно
закону висловили Болгарія, Греція, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина та
Чехія. У квітні 2014 р., з огляду на ймовірні негативні наслідки подальшої ескала-
ції конфлікту, О. Турчинов і А. Яценюк оприлюднили спільну заяву, в якій йшло-
149
ся про закріплення спеціального статусу для російської мови та про її захист .
Фактично з аналогічною позицією у Проєкті «Меморандуму національної єд-
150
ності» виступила Партія Регіонів . У червні 2014 р. Президент вніс на розгляд
Верховної Ради України проєкт змін до Конституції щодо повноважень органів
державної влади та місцевого самоврядування, в якому російській мові надавав-
151
ся «спеціальний статус» . Наголошуючи на відсутності терміна в українському
законодавстві, група народних депутатів подала звернення до Конституційного
Суду України щодо його відповідності Конституції України. Попри періодичні
демарші політикуму навколо мовного питання, доводиться констатувати, що в
умовах російсько-української війни та окупації Криму державна мовна політика
на сході України фактично стагнує. Це підтвердили і дані дослідження «Мовна
152
складова гібридної війни» . Тим часом на загальнонаціональному рівні гасло
«Єдина країна — единая страна» упродовж 2014 р. домінувало на заставках теле-
візорів, на банерах та білбордах: стабілізувати ситуацію доводилося пожежними
методами. Прагнення дотримуватися принципів мовної толерантності засвідчу-
вало й звернення Президента російською мовою до громадян сходу країни.
В Українській державі мовна єдність необов’язкова, однак, як цілком слушно
зауважують експерти, за проблемою мови постає проблема національної само-
свідомості та самоідентифікації. На урочистій церемонії підняття Державного
прапора України на Софійській площі в Києві Президент України П. Порошен-
ко заявив, що російською мовою Україну люблять не менше, ніж українською ,
153
148 Скасування закону про мови дестабілізує Україну, — ОБСЄ. 25.02.2014. URL:
http://www.pohlyad.com/news/n/39887
149 Спільна заява в. о. Президента України, Голови ВРУ О. Турчинова та Прем’єр-мі ніст-
ра А. Яценюка. URL: https://www.youtube.com/watch?v=-mQZWWVaOwg
150 Проект Меморандуму національної єдності Верховної Ради України. Проєкт ПАРТІЇ
РЕГІОНІВ. 18.04.2014. URL: http://partyofregions.ua/ua/news/53510b09f620d2d2 0d0000b9
151 Проєкт Закону про внесення змін до Конституції України (щодо повноважень ор-
ганів державної влади та місцевого самоврядування). URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/
zweb2/webproc4_1?pf3511=51513)
152 Сприйняття пропаганди залежить від вибору мови. Нові дослідженя. URL: https://
hromadskeradio.org/.../spryynyattya-propagandy-zalezhyt-v...
153 Президент також наголосив, що за мовною ознакою українців вже ніхто і ніколи
не розколе. URL: http://tsn.ua/ukrayina/rosiyskoyu-movoyu-ukrayinu-lyublyat-ne-menshe-
nizhukrayinskoyu-poroshenko-364439.html
527