Page 557 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 14. Націєтворення в умовах гібридної війни: виклики, втрати, здобутки

Протягом років перебіг суспільно-політичних та етнокультурних процесів у
регіоні, час від часу фіксований соціологічними опитуваннями, живив невтішні
висновки про те, що сформована під виразним впливом протилежних тенденцій
економічна модель Донбасу мала у своїй основі клієнтельну організацію еконо-
мічних груп на основі особистих залежностей. Як зауважував І. Кононов: «Ця
модель стимулювала глибоке соціальне розшарування, ієрархічну підпорядко-
ваність більшості населення незначній меншості та постійну інтенцію насиль-
161
ства» . Що ж до власного проєкту організації політичного простору, то його
місцева еліта не виробила. Федералізм, який після 2004 р. частина її обрала своїм
прапором, став не більш як ситуаційною реакцією на політичний програш.
За тих умов, як і попереджали соціологи, чималий інтелектуальний і соціо-
культурний потенціал регіону виявився практично незатребуваним. Вразливість
Донбасу Б. Попов вбачав у тому, що його культурна інфраструктура має яскраво ви-
ражений техноцентричний характер. Зокрема, ще в 2006 р. він зауважував, що свої-
ми силами Донбас навряд чи зможе створити регіонально зорієнтовані розробки в
галузі соціокультурології, ідеології, соціології, в усіх галузях гуманітарного знання,
тобто саме те, що, на його думку, становить зміст постіндустріальної парадигми 162
Події останніх років і підтверджують висновки соціологів, і водночас демон-
струють просто-таки космічні темпи подолання місцевими інтелектуальною та
мистецькою елітами стану своєрідної багаторічної «замороженості». З одного
боку, вони ніколи не були самостійними та самодостатніми, перебуваючи не лише
під потужним впливом харизми очільників місцевих олігархічно-управлінських
кланів, а й живучи за рахунок їх фінансової підтримки. З позицій обслуги навряд
чи можна щось генерувати чи синтезувати. З іншого боку, події “русской весны”
поставили перед ними ті екзистенціальні питання, які стали локомотивом стрім-
кої мобілізації та потужної внутрішньої роботи щодо осмислення якісно нового
концепту регіональної ідентичності. У цій ситуації варто наголосити, що рівень
смислового та гуманістичного наповнення ідей, що генерує частина інтелекту-
алів, яка перебуває на платформі «Єдина Україна», неспівставно перевищує за
якістю інтелектуальний продукт як апологетів платформи «“Єдина Росія», так і
платформи «“Донбас понад усе».
Репрезентантами цієї напруженої роботи інтелекту й вдачі Донбасу стали
Сергій Жадан, Олена Стяжкіна, Олена Степова, Денис Казанський, Валентин
Торба. Живе й міцніє українське літературне слово, поставлене подіями остан-
нього часу під безпосередній удар. Найяскравішим унаочненням його є Олексій
Чупа — український поет, прозаїк, засновник донецького слему.
163
161 Кононов І.Ф. Донбас та Галичина: причини напруженості в стосунках та пошук іс-
торичного компромісу. Стосунки Сходу та Заходу України: минуле, сьогодення та майбутнє.
Луганськ, 2006. С. 8.
162 Верменич Я.В. Донбас як порубіжний регіон: територіальний вимір. Київ, 2015. С. 54—55.
163 Народився 1986 р. в Макіївці. Закінчив Донецький університет (філологія) та Ма-
кіївський металургійний технікум (хімік-технолог). Працював машиністом на Макіївсько-
му металургійному заводі. Через війну виїхав з рідного міста. Зараз стендист Gaude Polo-
531