Page 559 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 14. Націєтворення в умовах гібридної війни: виклики, втрати, здобутки

ричного звучання. У новій своїй історичній інтерпретації постає і процес україн-
ського націєтворення. На думку авторів аналітичної доповіді «Політичні технології
регулювання міжетнічної та міжконфесійної взаємодії у новітніх українських реалі-
ях» (2014), вже в епоху Майдану-2004 відзначалися «паростки формування укра-
їнської політичної нації…, тільки в більш пом’якшеному варіанті. Вже в той період
поняття «український» було значно ширшим, ніж певна етнічна група (корінний
етнос). Тим самим, уже тоді сформувалася альтернатива проєкту «етнічної україн-
ської нації» та політики «українізації», яка проводилася протягом 1990-х років.
Змінилося й функціональне навантаження української мови. Якщо в проєкті «На-
ціонального Відродження» того періоду вона виступала як мова «державоутворю-
чого етносу», що обґрунтовувалося шляхом посилання на опозицію «національна
більшість/ національна меншина», то «в рамках утопії Майдану українська мова
на якусь історичну мить перетворилася на «мову справедливості», до якої можуть
бути причетні всі, хто поділяє основні соціальні цінності, похідні від зазначеної ба-
зової мегацінності. Саме ця цінність стала сприйматися як основа нової спільноти
та традиції, наголошував О. Шевченко, доходячи висновку, що «така спільнота є
аналогом «української політичної нації», про необхідність якої твердять упро-
довж усіх років незалежності України, однак не знаходять реального інструменту
формування такої нації. Незважаючи на нетривалий час існування «майданової
республіки», ми можемо дійти висновку, що утопічний експеримент Майдану був
таким інструментом та міг би бути ним і далі, якби деякі з утопічних цінностей (хоча
б частково) були реалізовані на практиці… таким інструментом став Майдан-2014,
166
який поглибив тенденцію до деетнізації української нації» .
На очевидність ознак формування політичної нації в Україні вказував і Марк
167
Файнер у статті «Євреї та Майдан» . Зокрема, він писав: «Українське суспільство
радикалізується в бік націоналізму, але це не примітивний націоналізм початку ХХ
сторіччя, а націоналізм громадянський з додатком анархізму, де під «українським
народом» маються на увазі люди всіх національностей, що мешкають в Україні» .
168
Візуальним символом процесу стало відео, що облетіло всі українські ЗМІ, на
якому харизматичний вірменин Сергій Нігоян, який невдовзі трагічно загинув,
натхненно читає вірші Тараса Шевченка. Складно собі уявити більш не стереотип-
ний приклад новочасної української ідентичності та українського патріотизму.
Таких виявів нового мислення, слід визнати, було чимало, зокрема акція,
проведена на віче «За єдність України» (Майдан, 23 березня 2014 р.), на якій
був розгорнутий прапор Криму, зшитий з прапором України як символ уявної
неподільності. На жаль, Україна закарбувала й інші візуальні образи, що піднес-
ли суспільну вагу державних символів: це — тіла загиблих українських солдат,
звалені в купу, й брутально прикинуті брудним українським стягом. Те, що уяв-

166 Політичні технології регулювання міжетнічної та міжконфесійної взаємодії… С. 139.
167 Файнер М. Евреи и Майдан. Еврейский обозреватель. 2014. Февр. URL: http://
jewobserver.com/tochka-zreniya/evrei-i-majdan/
168 Політичні технології регулювання міжетнічної та міжконфесійної взаємодії… С. 141.
533