Page 560 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

ЄВРОМРІЯ VS «РУССКИЙ МИР»: УКРАЇНА В ДОБУ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ВИКЛИКІВ

лялося найманцям, які їх фотографували, ганьбою, насправді унаочнило реальну
ціну цього, здавалося б заяложеного, символу державного суверенітету. Постаті
тих невідомих солдат і В. Рибака, які заплатили за нього своїм життям, завжди
стоятимуть перед очима наступних поколінь українців.
Вже сьогодні можна констатувати, що війна відіграє вирішальну роль у визна-
ченні вектора націєтворення в Україні. Саме під впливом воєнних загроз шальки
ваг, що протягом чверті століття безвольно балансували між варіантами етнічної та
політичної нації, виразно колихнулись на користь створення політичної нації. Це
означатиме не лише невідворотну втрату українськими націоналістами монополії
висловлення українських націє- і державотворчих амбіцій, а й загострення внут-
рішньополітичної боротьби по завершенні збройного протистояння агресору.
Сучасна етнонаціональна ситуація в Україні є чи не найцікавішою в світі з
наукової точки зору. В основі сучасних проблем культуротворення перебуває то-
тальна ціннісна криза та імітаційність суспільно-політичних і правових практик,
що виявляються в низці ганебних іпостасей: корумпованості так званої політич-
169
ної еліти з її розтлінним впливом на масову свідомість, надпотужному тиску
агентів зовнішнього впливу (проявляється в широкому діапазоні паннаціональ-
них проєктів від «русского мира» до ідеї «Великої Румунії» тощо), нівеляцій-
ному тиску глобальної масової культури, живучості тоталітарних суспільних та
культурних практик, що перетворюють Україну з властивими їй суспільством і
культурою на непересічний феномен сучасного світу.
Проблеми, що супроводжують культурний транзит пострадянського суспіль-
ства і націєтворення, без перебільшення можна назвати центральними в суспільно-
політичному дискурсі України. Не випадково саме питанням націєтворення, націо-
нальної ідентифікації, національної держави, національної ідеї присвячена коло-
сальна кількість політичної, соціальної, культурологічної, історичної літератури .
170
У переліку традиційно згадуваних спеціалістами особливостей етнонаціо-
нальної ситуації в Україні фігурують ті, що зумовлені тривалим періодом бездер-
жавності, мовно-культурною російською асиміляцією українського населення,
перебуванням території сучасної України в просторі різних державних утво-
рень . На наш погляд, на перший щабель за наслідками для етнонаціональної
171
ідентичності українців та всіх супутніх смислових складників етнонаціонального
ландшафту (як ментального, так і фізичного) все ж таки слід поставити радянську

169 Див.: Політичні партії України у парламентській виборчій кампанії 2012 року. Київ, 2013.
170 Див.: Возняк Т. Будуючи Україну, Галичина і Донбас втрачають себе? Дзеркало тиж-
ня. 2005. 10 груд. URL: http://www.zn.kiev.ua/nn/-show/576/52014/; Гобсбаум E. Винайдення
традицій. Kиїв: Фоліант, 2005; Етнополітичні процеси в Україні: регіональні особливості. Київ,
2011; Нагорна Л. Національна ідентичність в Україні. Київ, 2002; Нагорна Л. Регіональна іден-
тичність: український контекст. Київ, 2008; Нагорна Л. Соціокультурна ідентичність: паст-
ки ціннісних розмежувань. Київ, 2011; Нагорна Л. Історична пам’ять: теорії, дискурси, рефлексії.
Київ, 2012; Степико М.Т. Українська ідентичність: феномен і засади формування. Київ, 2011.
171 Кривицька О.В. Демаркаційні лінії в етнополітичному просторі України. Київ,
2015. С. 10.
534