Page 565 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 14. Націєтворення в умовах гібридної війни: виклики, втрати, здобутки

Однак нарешті вперше за багато років незалежності існує не лише думка про
нагальність декомунізації, але й запит доволі значущого кола українських громадян
180
на неї . Переосмислення базових складових національної пам’яті у формах, не-
властивих офіційному культурному простору, що йдуть з гущини народу, а не ініці-
йовані адміністративним ресурсом, стали прикметним явищем вивільнення цілих
верств народу України від оманливої привабливості радянського міфу. Завдячувати
цьому маємо передусім Росії, яка, спекулюючи на радянському міфі, зокрема щодо
Великої Вітчизняної війни, і ведучи водночас війну проти свого найвідданішого
союзника в ній, відкрила очі на його реальну суть. Нині не лише кримські татари
181
(вважаємо, що пісня «1944» Джамали на пісенному конкурсі Євробачення віді-
грала не меншу роль в актуалізації та реінтерпретації окремих складових історич-
ної пам’яті, аніж формальна робота формальних установ), а й решта етнічних груп
країни починають підходити до розуміння суті радянської влади.
Зміни в товщі масової свідомості тривають. За висновками Вікторії Середи,
ґрунтованими на результатах дослідження, виконаного в рамках проєкту «Регіон,
нація та більше: транскультурна та міждисциплінарна реконцептуалізація Украї-
182
ни» (2013 та 2015 рр.) , українська самоідентифікація вже 2013 р. домінувала у
всіх регіонах України, крім Криму. Частка опитаних, які вважали себе українцями,
не була меншою 70 %. Тоді ж виразно превалювали ті компоненти української на-
ціональної ідентичності, які стосувалися політичних лояльностей, а не етнічного
походження. Соціологічний зріз 2015 р. засвідчив суттєве послаблення етнічних
компонентів, порівняно з 2013 р. Важливим наслідком дослідження стало спрос-
тування стереотипу про поділ України на регіони відповідно до етнічних та по-
літичних варіацій української національної ідентичності. Важливим результатом
проєкту стало встановлення факту, що для російської ідентичності громадян
України найважливішими компонентами є повага до українських традицій, любов
до України, громадянська лояльність щодо України та повага до української націо-
нальної символіки. Дослідження виявило існування не двох моделей пам’яті —
української та радянської, а чотирьох: української, імперської, віктимної та радян-
ської. Остання ж, на думку В. Середи, означає не стільки нелояльність до України,
скільки радянську українську ідентичність, яка схиляється в бік підтримки ідеї про

180 Павел Казарин: Страна победившего формалина. Крым. Реалии. 2016. 5 мая. URL:
https://ru.krymr.com/a/27717477.html
181 «Це яскравий приклад того, як музиканти, люди культури України, на відміну від
більшості українських політиків, свідомо, виважено та розумно, із гідністю та естетикою,
ставляться до людей, до важливих історичних подій та повідомлень, до трагедії. І вивищують
загальнолюдське над політично-амбітним. Музична композиція Джамали не просто кон-
курсна пісня, це — справжня культурно-політична акція», — справедливо зазначає Лариса
Денисенко. (Див.: Лариса Денисенко. Коли «Євробачення» переконливіше за уряд. URL:
http://bukvoid.com.ua/digest/2016/05/16/180114.html). За останніми підрахунками, відео
виступу набрало понад 25 млн переглядів у мережі.
182 Національні ідентичності та історична пам’ять в Україні після Євромайдану. URL:
https://social-anthropology.org.ua/.../natsionalni-identychnosti-ta-is...
539