Page 567 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 14. Націєтворення в умовах гібридної війни: виклики, втрати, здобутки

й справжні мистецькі злети, а втім, певне не буде перебільшенням твердження, що
культурний потенціал нації вимірюється насамперед не економічним станом, а ду-
ховним здоров’ям та рівнем гостроти морально-етичних і світоглядних викликів.
Отже, величезна дистанція поміж рівнем розвитку високої культури й науки
та рівнем побутової культури найширших верств населення і тих зразків масової
культури, якими воно керується, становить основну перепону на шляху цивіліза-
ційного поступу України. Розрив між містом і селом, як і десятиріччя тому, вели-
чезний. У більшості сільських поселень немає можливості забезпечити необхідний
асортимент як соціальних послуг, так і послуг, пов’язаних із задоволенням базових
потреб, а тому переважна частина жителів змушена одержувати їх за межами місця
постійного проживання. Доступність послуг для кожного є одним з визначальних
185
показників соціальної характеристики населених пунктів .
Саме в контексті зазначеного надактуальним видається проблема інтеграції
загальнонаціонального культурного проєкту на основі регіональних культурних
проєктів, що нині перебувають у найгарячішій фазі з’ясування своїх стосунків.
О. Кривицька вважає, що «серйозним гальмом для України залишається регіо-
нальна поляризація суспільних настроїв, яка стоїть на заваді формуванню спіль-
ного культурного простору. У південно-східному регіоні домінує пасивний, з
високими патерналістськими очікуваннями, різновид соціокультурної ідентифі-
кації — аж до вибудови специфічних, зі спільними російськими й українськими
коренями “донбаської”, “кримської”, “одеської” ідентичностей. Регіональна іден-
тичність Заходу країни має виразну антиросійську складову, що підживлює ак-
186
тивність проросійських еліт» .
Водночас соціологи дійшли висновку, що попри принципові відмінності в
історичній долі різних регіонів України на рівні масової свідомості та соціаль-
ної поведінки серйозних розбіжностей поміж ними немає. Оцінки економічної
ситуації та напрямів економічних перетворень, ставлення до форм політичного
устрою та розвитку багатопартійної системи відрізняються мало. Істотні відмін-
ності виявляються у ставленні до геополітичних та деяких соціокультурних проб-
лем, а небезпека ідентифікаційних криз — у розмиванні смислотворчих критеріїв
і внесенні у суспільство «бацил конфронтації». Тому ризиковий контекст іден-
тифікації створюють такі чинники: диференціація мовних практик і ставлення
до статусу російської мови, оцінка історичної, передусім радянської, спадщини,
комплекс питань, що стосуються геополітичного вибору України, особливо тих,
187
що торкаються відносин з Росією .
Ситуація вимагає певних пояснень. Дійсно, в умовах відсутності виразної
стратегічної перспективи та мети соціокультурного розвитку України в обстави-
нах дикого капіталізму за роки незалежності відбулася швидка приватизація за-

185 Інноваційна перспектива у стратегії національної консолідації в Україні. Аналітична
доповідь. Київ, 2013. С. 25—26.
186 Кривицька О.В. С. 119.
187 Там само. С. 114.
541