Page 566 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

ЄВРОМРІЯ VS «РУССКИЙ МИР»: УКРАЇНА В ДОБУ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ВИКЛИКІВ

східнослов’янську єдність, але все одно є українською. Про виразну зміну ціннос-
тей українців під впливом подій останніх років свідчать також відповіді на запи-
тання «Кому слід ставити пам’ятники?»: за даними 2015 р., на них заслуговують
183
лише дві групи постатей — Небесна сотня (62,7 %) та учасники АТО (70 %) .
Зміни усередині української спільноти не лишилися непоміченими зовні.
Минув час, коли про Україну треба було розповідати, нині про неї знають у най-
віддаленіших куточках світу, і гостро стоїть завдання не дискредитувати її імідж,
зокрема й на ниві культурного поступу. «Творення іміджу модерної країни від-
бувається не в церквах і мечетях, а в сучасних лабораторіях, на високотехноло-
184
гічних виробництвах, світових наукових і культурних форумах», — зазначав
М. Степико. У зв’язку з цим слід наголосити: саме висока культура, наука і мис-
тецтво нині виступатимуть тим локомотивом, що спроможний вивести Україну з
трясовини багаторічного міжчасся.
Інструментарій, яким на сьогодні володіють інтелектуали, цілком достатній.
Семантична революція в українській гуманітаристиці завершена, підготовано
потужний фундамент для майбутнього культурного поступу української нації,
який увібрав у себе все найкраще, що нині існує в цивілізованому світі. Можна
говорити про завершеність методологічної революції у науковій сфері, повернен-
ня науки на рейки науковості, звільнення від директивного тиску державної ідео-
логії. Рух у річищі модернізму й постмодернізму заклав підвалини принципово
нової ситуації в українській науці. З одного боку, передусім у суспільних дисцип-
лінах відбувається вибухове прирощення наукового знання, яке безпосередньо
стосується пострадянського українського суспільства та надзвичайно склад-
них процесів, що розгортаються у його базисі та надбудові. Натомість набирає
обертів смислова революція, наслідки якої, на жаль, на сьогодні спрогнозувати
неможливо. І все ж варто констатувати той факт, що попри багаторічні подвиж-
ницькі зусилля істориків, суспільство тільки тепер по-справжньому підходить до
питання нагальності демонтажу комуністичного спадку. Цілі блоки інформації
можуть застосовуватися для прогнозування соціокультурної практики в різних
сферах життєдіяльності суспільства, цивілізаційного розвитку країн та етносів.
Справа — за їх популяризацією. З іншого боку, місце науки в системі коорди-
нат державних стратегій абсолютно не відповідає евроінтеграційним претензіям
владних еліт і ставить під сумнів культурний поступ української нації.
З перспективи сьогодення доводиться констатувати, що сподівання націо-
нальних романтиків на злет культури та мистецтва залишаються поки що споді-
ваннями. Це невтішний висновок, але не вирок. Потрібно пам’ятати, що культу-
ра — живий відбиток існування живого суспільного організму, який відтворюєть-
ся за своїми доволі суперечливими законами. Далеко не завжди культурну стагна-
цію можна пояснити економічними та суспільно-політичними кризами. Історія
свідчить, що в найтяжчі періоди підчас відзначаються сплески творчої активності
183 Там само.
184 Степико М.Т. С. 31.
540