Page 568 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

ЄВРОМРІЯ VS «РУССКИЙ МИР»: УКРАЇНА В ДОБУ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ВИКЛИКІВ

собів виробництва місцевого рівня. Регіональна сегментація мала в своїй основі
передусім економічні причини: саме усередині регіонів на базі наявних ресур-
сів і створених у радянські часи виробничих комплексів відбувалося первісне
накопичення капіталу. Оскільки воно здійснювалося в тісній зв’язці місцевого
адміністративного апарату, компартійних директорів підприємств і підприємців
нової доби, це створило передумови первинної солідаризації в рамках місцевих
спільнот, у яких, власне, крім регіону нічого не було. Два з половиною десятиріч-
чя розвитку в рамках такого тренду в контексті дуалістичної за своєю формою
політичної боротьби за Київ зміцнили притаманні Україні і в радянські часи ре-
гіональні відмінності, що на тлі уявної ідеологічної боротьби «двох Україн» за-
клало підвалини виразного протистояння на політичному рівні.
Біполярність українського суспільства в регіональному розрізі загострюва-
лася міжрегіональними диспропорціями економічного розвитку, диференційо-
ваність показників обсягу промислової продукції на душу населення у регіонах
188
(1991 р. — у 2,2 раза, 2009 р. — у 9 (!) разів) . В обставинах тотальної недовіри
до центральної влади та її спроможності справедливо перерозподіляти валовий
національний продукт в рамках держави, не без підтримки і заохочування міс-
цевих «еліт», міцнів і зростав потенціал сепаратизму, насамперед у ментальній
царині, на рівні боротьби ідей. Події зими 2013 р. — весни 2014 р. внесли в цю
на той час вже усталену диспозицію вагомі корективи, піднявши загальнонаціо-
нальні пріоритети над регіональними.
Ні для кого з експертів, напевне, не є секретом, що не лише Україна, а й решта
189
Євразійського континенту вступає в нову епоху . «За сучасних реалій процеси
глобалізації та модернізації відбуваються паралельно з процесами етнічної іден-
тифікації, етнорегіоналізації та релігійного розмежування. Це створює калейдос-
коп різноспрямованих векторів етнополітичного розвитку, як інтеграційних, так
190
і дезінтеграційних» . Однак з історичної точки зору цей умоглядний «калей-
доскоп» від- і доцентрових процесів є не стільки віддзеркаленням хаотичності
сучасного світу, скільки наслідком непереборних складнощів, що виникають пе-
ред дослідниками — його сучасниками — у селекції фактів та аналізі умоглядно-
го хаосу подій і явищ, які оточують нас щодня. Пройде усього лише кілька років, і
якісь із них вибудуються в струнку послідовність політичних, культурних, еконо-
мічних процесів, частина лишиться на рівні потенційних можливостей, а решта
зійде нанівець, попри сьогоденну позірну надактуальність. Увесь цей «броунів-
ський подієвий рух», що схожий на випадковий набір різноспрямованих цілей,
смислів, інтересів та викликів, перебуваючи в його епіцентрі, вкрай важко упо-
рядкувати, систематизувати й проаналізувати навіть експертам. Що вже казати
про звичайних мешканців!

188 Дослідження Київського міжнародного інституту соціології та «Левада-Центр»
(Москва). URL: http://www.newsru.ua/arch/ukraine/27feb2009/nevzaemne.html
189 Див.: Якубова Л. Євразійський розлам...
190 Кривицька О.В. С. 7.
542