Page 550 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

ЄВРОМРІЯ VS «РУССКИЙ МИР»: УКРАЇНА В ДОБУ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ВИКЛИКІВ

утворення в м. Донецьк Координаційного комітету патріотичних сил Донбасу
(ККПСД), у Маніфесті якого зазначалося: «Ми, російськомовні патріоти Укра-
їни в Донбасі, об’єднались із метою запобігання розколу країни, захисту нашого
регіону і недопущення втягування його в громадянський та військовий конфлік-
ти. Заявляючи про вірність нашій Батьківщині, Україні, ми беремо на себе коор-
динацію патріотичних сил у регіоні та допомогу владі у встановленні стабільнос-
140
ті, законності та запобіганні громадського протистояння» .
Потужна духовна робота, що унаочнює тектонічні зрушення в культурних елі-
тах, триває. Не всі її вияви вітальні чи «рафіновані», окремі різко негативні, утім,
з усією очевидністю переосмислення базових засад державо- й націєтворення за-
чепило найширші кола культурної еліти, не обмежуючись теренами України. Це
засвідчує безліч публікацій, мистецьких подій, культурних проєктів, потужний під-
141
йом української драматургії та театру (одним з найпотужніших явищ останнього
часу стала документальна вистава «Щоденники Майдану» Андрія Мая та Наталі
Ворожбіт), піднесення українського кіно, яке вже називають «українською новою
хвилею» , Київські бієнале, програми Мистецького Арсеналу, Кмитівський му-
142
зей образотворчого мистецтва ім. Буханчука («кмитівський феномен») та ін.
«З кожним роком стабільно зростає коло людей, зацікавлених у культурно-
му процесі…, — зазначали Ольга Балашова, Лизавета Герман, Мария Ланько, —
Однак ці очевидні успіхи не можуть приховати головного: українська культурна
сфера розвивається спорадичними безсистемними ривками (найчастіше в не-
відомому напрямі), а іноді й взагалі нагадує змагання в стрибках угору, не схо-
143
дячи з місця» . Проаналізувавши культурні тенденції останніх років, авторки
дійшли висновку, що проблеми сучасного культуротворення укорінені в авто-
номному існуванні державних інституцій, що мають опікуватися культурною
сферою, і реальним культурним поступом, що відбувається вже чверть століття
на волонтерських засадах. За цей час змінилося кілька поколінь ентузіастів, які
створювали фестивалі, бієнале, колекції, архіви тощо. Їхня робота мала успіх, од-
нак вже на сході першого покоління 1990-х років стало зрозуміло, що разом із
ними втрачаються їхній досвід і знання, отже, не формується культурна пам’ять,
інтелектуальна традиція і тяглість ефективної практики, які, власне, і складають
основу відповідального суспільства, що розвивається. Натомість державні інсти-
туції своєю роботою культивують радянські практики у відносинах між митцями
та державою, які не просто архаїчні, а й руйнівні для справжньої культури. Отже,

140 Патриотические силы Донбасса организовались и скоординировались. Манифест.
Остров. URL: http://www.ostro.org/general/politics/news/440118/
141 Розвиток української драматургії унаочнює, зокрема, десятирічна історія фестивалю
сучасної драматургії «Тиждень актуальної п’єси», учасниками якого стали понад сотня авторів.
142 Дар’я Онищенко: «Нам треба бути дуже обережними і чутливими до такої речі, як
патріотизм». Тиждень.ua. 2020. 26 серп. URL: https://tyzhden.ua/Culture/247023?fbclid=Iw
AR2NK4gW2UEfZlVV8T1rQh32xEse7sfWY-5HH2f6Pnfnr8becorT4ymoqa8
143 Ольга Балашова, Лизавета Герман, Мария Ланько. Системный сбой: 3 ошибки, кото-
рые не дают культуре развиваться. URL: https://life.pravda.com.ua/culture/2016/02/5/207630/
524