Page 161 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 7. Радянські держави в Україні (1917—1920)

їнській мові вживався, зокрема й більшовиками, термін «совіти», а не «ради»,
тому для означення першої радянської державності використовуємо переважно
саме цю лексему). Уряд назвали «Народним секретаріатом» — на противагу
Генеральному секретаріату справжньої УНР.
Совітська УНР, і в цьому також виникали аналогії зі справжньою УНР, за-
декларувала себе частиною федеративної Росії. Відмінність же полягала в тому,
що «совітська» УНР визнавала ленінський Раднарком керівництвом «не лише
15
Великоросії, але і всієї федеративної Російської Республіки» , тоді як УНР Цен-
тральної Ради бачила в радянській Росії лише представника Великоросії — рів-
нозначного Україні суб’єкта майбутньої Російської федерації.
Тим часом радянська Росія, прикриваючись новоствореною совітською
УНР, розпочала окупацію України. 9 лютого (27 січня) 1918 р. вона захопила
Київ, хоча, як зазначалося навіть у датованому цим числом зверненні Миколи
Скрипника до Л. Троцького у Брест, «подекуди ще тримаються невеличкі купки
16
офіцерів та юнкерів» . Це важлива деталь, особливо з огляду на те, що напере-
додні Троцький у терміновому зверненні до Леніна, зазначивши, що «договір з
Радою готовий, його можна очікувати з години на годину», наполягав на тому,
що «лише точні і перевірені дані про те, що Київ у руках совітської влади могли
17
б завадити цьому» . Можливо, проти радянської Росії зіграв певну роль попе-
редній фальстарт у цьому питанні. Адже, випереджаючи події, ще пізно ввечері
4 лютого (22 січня)російська сторона розіслала радіограму «Всем, всем, всем…»
за підписом В. Леніна, у якій ішлося про те, що совітські війська під командуван-
ням Юрія Коцюбинського взяли Київ 29 (16) січня, і влада в Україні відтепер
належить Народному секретаріату. 6 лютого (24 січня) провідні російські газети,
як партійна «Правда», так і урядова «Газета Рабочего и Крестьянского прави-
тельства», опублікували цю радіограму на своїх шпальтах. У цьому ж зверненні
повідомлялося про намір легітимізувати цю владу шляхом якнайшвидшого скли-
кання Всеукраїнського з’їзду рад, згоду на участь у якому, за словами В. Леніна,
«дали усі без винятку міста та губернії України: Харків, Катеринослав, Київ і По-
ділля, Херсонська губернія і Полтава, Чернігівська губернія і Донецький басейн,
Одеса і Миколаїв, усі прибережні міста і весь Чорноморський флот, весь фронт і
18
тил Украйни» . Принагідно зазначимо, що статус Києва як столиці України ні
15 Резолюція І Всеукраїнського з’їзду Рад про самовизначення України. Комуністич-
на партія — натхненник і організатор об’єднавчого руху українського народу за утворення
СРСР: Зб. док. і матеріалів. Київ, 1963. С. 26.
16 Телеграма народного секретаря радянської УНР Миколи Скрипника до голови де-
легації радянської Росії на переговорах в Бресті Льва Троцького про обставини падіння
влади Центральної Ради у Києві. Російський державний архів соціально-політичної історії
(РДАСПІ). Ф. 558. Оп. 11. Спр. 5332. Арк. 3.
17 Архів зовнішньої політики Російської Федерації (АЗП РФ). Ф. 413. Оп. 1. Спр. 88.
Арк. 32.
18 Всем, всем, всем… Газета Рабочего и Крестьянского правительства. 1918. 24 января
(6 февраля); Правда. 1918. 24 января (6 февраля).
159