Page 160 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)
P. 160

УКРАЇНА У ВИРІ РЕВОЛЮЦІЇ 1917—1921 рр.

               після ухвалення «Декларації прав народів Росії», Українська Центральна Рада ви-
               рішила на практиці реалізувати проголошені права. Того дня було ухвалено ІІІ Уні-
               версал, яким проголошувалося утворення Української Народної Республіки як
                                                             11
               складової частини майбутньої федеративної Росії  . Оскільки спроба більшовиків
               одразу захопити владу в Києві провалилася саме через національний чинник (влада
               у місті перейшла до Центральної Ради), вони пішли іншим шляхом.
                   Спочатку було схвалено курс на скликання у Києві Всеукраїнського з’їзду рад.
               Коли ж з’їзд висловився на підтримку Центральної Ради, визнавши пропоноване
               більшовиками її переобрання «невчасним і непотрібним»  , пробільшовицьки
                                                                        12
               налаштовані делегати відбули до Харкова і там, разом з делегатами ІІІ обласного
               з’їзду рад Донецько-Криворізького басейну, оголосили своє зібрання Всеукраїн-
               ським з’їздом рад робітничих і солдатських депутатів за участі селянських депу-
                    13
               татів  . 25 (12) грудня 1917 р. вони проголосили створення радянської (мовляв,
               справді народної) УНР. Ремарка у назві з’їзду «за участі» селянських депутатів,
               яку згодом у радянській історіографії було вилучено, пояснювалася просто: деле-
               гатів від селян майже не було, хоча вони становили більшість населення України, а
               легалізувати зібрання як всеукраїнське конче хотілося. Вводити в оману тогочас-
               не суспільство не було сенсу — це могло лише зашкодити.
                   У «вступному» Маніфесті новопроголошеної влади зазначалося: «З’їзд Рад
               України вважав за потрібне припинити злочинну політику Ц. Ради, що мала від-
               вагу діяти від імени трудящих мас, взявши на себе всю повноту державної влади
                                                                                    14
               в Українській народній республіці (виділення в цитаті наше. — Авт.)»  . Слід
               зауважити, що йшлося про зміну влади в уже утвореній УНР. Саме проголошена
               25 (12) грудня у Харкові УНР і стала першою радянською державою в Украї-
               ні. Перше радянське квазідержавне утворення, створене нашвидкуруч, не мало
               усталеного імені. Водночас із назвою «УНР» в обігу були й такі означення, як
               «Українська совітська республіка», «Українська республіка», «Українська рес-
               публіка совітів». Проте формальна назва республіки, що виникла як пряме про-
               тиставлення УНР, проголошеній Центральною Радою, не змінювалася, як і назва
               офіційного друкованого видання — «Вістник Української Народної Республі-
               ки» (рос. «Вестник Украинской Народной Республики»).
                   З’їзд вирішив, що замість Центральної Ради головним законодавчим орга-
               ном стає Центральний Виконавчий Комітет совітів (рад) України (тоді в укра-

                   11  Третій Універсал Української Центральної ради. 7 листопада 1917 р. Українська Цен-
               тральна Рада. Документи і матеріали: у 2 т. Т. 1: 4 березня — 9 грудня 1917 р. Київ, 1996.
               С. 399—400.
                   12  Матеріали і документи з’їзду рад робітничих, селянських і солдатських депутатів Укра-
               їни. 4—6 грудня 1917 р. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали: у 2 т. Т. 1:
               4 березня — 9 грудня 1917 р. Київ, 1996. С. 511.
                   13  [Первый] Всеукраинский съезд Советов. [Перепечатки из газет «Киевская мысль»,
               «Известия Юга», «Донецкий пролетарий»]. Літопис революції. 1928. № 1. С. 278.
                   14  Маніфест до всіх робітників, селян та салдатів України.  Літопис революції. 1927.
               № 5—6. С. 3.
                                                   158
   155   156   157   158   159   160   161   162   163   164   165