Page 247 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 8. Крим у період революції і громадянської війни 1917—1920 рр.

25 (12) листопада в Таврійській губернії відбулися вибори депутатів Уста-
новчих зборів. Політичний портрет обраних депутатів виявився таким: семеро
есерів — Н. Алясов, В. Бакута, Д. Головко, С. Зак, С. Никонов, І. Попов, П. Тол-
стов, один український есер — В. Салтан, двоє більшовиків — І. Бунаков (Фон-
дамінський), Н. Островська, п’ятеро кримських татар — А.С. Айвазов, У. Бода-
нінський, А. Озенбашли, Дж. Сейдамет, С. Хаттатов. За партійними списками
більшість виборців (52,2 %) підтримала есерів, кадети здобули 6,8 % голосів, біль-
шовики — 5,5 %, меншовики — 3,3 %. За національними списками перемога діс-
талася кримським татарам — 11,9 %, далі йшли українці — 10,7 %, німці — 4,8 %,
11
євреї — 2,4 % .
9 грудня 1917 р. в Бахчисараї відкрився Курултай, роботою якого керували
лідери Мусвиконкому. Він розпочався як установчі збори кримськотатарського
народу і проголосив себе постійно діючим органом влади — кримськотатарським
парламентом. Мусвиконком передав Курултаю свої повноваження. 26 (13) грудня
Курултай проголосив Кримську Народну Республіку і ухвалив текст її конституції.
Керуючись гаслом Мусвиконкому «Крим для кримців», керівники Курултаю ви-
знавали, що вони прийняли конституційні норми, які можуть не відповідати нор-
мам, звичним для решти мешканців, але інших норм поки що не існувало.
Курултай обрав національний уряд — Директорію у складі п’яти осіб: Ч. Че-
лебієва (голова і управління юстиції), Дж. Сейдамета (внутрішні та військові
справи), А. Озенбашли (освіта), С. Хаттатова (фінанси й вакуфи) і А. Шукри (ре-
лігійні справи). Одразу після створення Директорія запевнила, що всіма силами
й засобами буде сприяти скликанню кримських установчих зборів.
Одночасно з Курултаєм в Сімферополі працював губернський з’їзд пред-
ставників міського і земського самоуправління, рад робітничих і солдатських де-
путатів, профспілок, національних організацій, зокрема Мусвиконкому та укра-
їнських. Уже стало відомо, що на Всеросійських установчих зборах перемогли
есери. Тому на губернському з’їзді панували оптимістичні настрої. Вважалося,
що більшовики після свого провалу на виборах змушені будуть передати владу
Установчим зборам, які сформують есерівський уряд. Однак більшовики, як відо-
мо, уклали тимчасовий союз з лівими есерами і розігнали в середині січня 1918 р.
Установчі збори. На цьому й закінчилася Російська революція.
Губернський з’їзд створив тимчасовий, до початку роботи Всеросійських
установчих зборів, орган управління губернією — Раду народних представників.
До її складу увійшли також представники від національних організацій: по три
від татар та українців, по два — від євреїв (з кримчаками), німців і росіян, по
одному — від греків, вірмен та естонців. Раді був підпорядкований штаб Крим-
ських військ.
Тим часом більшовики створили у щойно захопленому Харкові радянський
уряд України і під його прикриттям почали просуватися до Києва, щоб повалити
Центральну Раду. В ніч на 29 грудня в Севастополі було сформовано ревком у
11 Королев В.И. Таврическая губерния в революциях 1917 года. С. 31.
185