Page 246 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

УКРАЇНА У ВИРІ РЕВОЛЮЦІЇ 1917—1921 рр.

Серед радянських партій найбільш впливовими були соціалісти-революціо-
нери, які спиралися на селян, а також на солдатів і матросів переважно селянсько-
го походження. У жовтні 1917 р. чисельність севастопольської організації есерів
7
досягла 30 тис. осіб . Кількість меншовиків наприкінці року в межах усієї Таврій-
ської губернії (включно з трьома материковими повітами) не перевищувала тися-
чі осіб. Восени ЦК РСДРП(б) відрядив до Криму для зміцнення більшовицької
організації досвідчених працівників — Н. Островську, Ю. Гавена, С. Новосель-
ського, М. Пожарова, Я. Гарвацького. У жовтні чисельність кримських більшови-
8
ків досягла 1 871 особи .
У березні в Севастополі сформувалася організація українських есерів на
чолі з К. Величком. Місяцем пізніше аналогічна організація з’явилася в Феодосії.
Влітку в Севастополі виникла організація УСДРП.
У квітні 1917 р. на з’їзді кримських мусульман в Сімферополі було створено
Мусвиконком, очолений Номаном Челебіджиханом (Челебі Челебієвим). Му-
сульмани могли відчужувати своє рухоме або нерухоме майно, зокрема землю, у
вакуф, тобто на користь богаділень, мечетей, шкіл, добродійних установ. Вакуф-
не майно, яке перебувало з дореволюційних часів під управлінням уряду (88 тис.
десятин землі, півтори тисячі різних споруд тощо), було передано в управління
Мусвиконкому. Комісаром Вакуфної комісії було обрано Джафера Сейдамета.
На вимогу Ч. Челебієва О. Керенський повернув з фронту деякі військові части-
ни, які складалися з кримських татар, а потім погодився й на формування в Кри-
9
му невеликої кількості національних збройних сил — так званих ескадронів .
У липні 1917 р. виникла політична партія киримли «Міллі Фірка» (Націо-
нальна партія) і почав виходити її друкований орган — газета «Міллет» («На-
ція»). Керівний склад партії практично збігався з керівництвом Мусвиконкому:
Ч. Челебієв, Дж. Сейдамет, С.-Дж. Хаттатов, А.-С. Айвазов, А. Озенбашли та ін.
Кримські татари негативно сприйняли більшовицький переворот у Петро-
граді. 13 листопада меншовики та есери Сімферопольської ради робітничих
депутатів і татари дійшли згоди щодо створення Кримського революційного
штабу, очоленого Дж. Сейдаметом. Основу його збройних сил становили крим-
10
ськотатарські ескадрони. Загальна їх чисельність сягнула 5 тис. осіб .
Наслідуючи приклад Сімферопольської ради, ради в Керчі, Євпаторії і Фео-
досії прийняли постанови про невизнання Ради народних комісарів. Натомість
контрольована більшовиками Севастопольська рада заявила про взяття влади в
свої руки і почала встановлювати контроль над кораблями, підприємствами і вій-
ськовими частинами.

7 Королев В.И. Таврическая губерния в революциях 1917 года (политические партии и
власть). Симферополь, 1993. С. 9.
8 Аникеев В.В. Деятельность ЦК РСДРП(б) — РКП(б) в 1917—1918 годах. Хроника
событий. Октябрь 1917 — октябрь 1918. Москва, 1974. С. 521.
9 Крим в етнополітичному вимірі. Київ, 2005. С. 124—125.
10 Бикова Т.Б. Створення Кримської АСРР (1917—1920 рр.). Київ, 2011. С. 57.
184