Page 249 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 8. Крим у період революції і громадянської війни 1917—1920 рр.

Коли німецькі війська перейшли Перекоп, в.о. наркома закордонних справ
РСФРР Г. Чичерін надіслав до Берліна ноту протесту, в якій уже не наполягав
на тому, що республіка Таврида є окремою державою. «Просування в Крим, —
твердив Чичерін, — є істотним порушенням Брестського миру, тому що є втор-
гненням в межі Радянської республіки» . Посол Німеччини в Москві граф
15
В. Мірбах відповів на це так: «Питання про Крим, який до цього часу належав
16
Таврійській губернії, буде предметом російсько-українських переговорів» . Ці
переговори було передбачено умовами Брестського договору з Росією. Одно-
часно німці нагадали Центральній Раді, що ІІІ Універсалом вона відмовилася
від претензій на Крим. Коли українські роз’їзди П. Болбочана наблизилися до
Севастополя, Р. Кош наказав йому припинити подальші операції. Телеграфні пе-
реговори з Києвом виявилися безрезультатними, і П. Болбочан змушений був
17
відступити в район Мелітополя .
29 квітня у Києві до влади прийшов ставленик німецького Генерального шта-
бу гетьман Павло Скоропадський. Через тиждень він зайнявся долею Криму. У
листі до посла Німеччини в Києві барона Ф. Мумма фон Шварценштайна він по-
рушив питання про приєднання Криму до Української Держави і про передання
їй Чорноморського флоту. Незабаром з аналогічною нотою до німецького уряду
18
звернувся міністр закордонних справ Дмитро Дорошенко . Однак німецькі ди-
пломати вирішили затягувати справу з визначенням державної належності Криму.
Тим часом відродився розігнаний більшовиками Курултай. Його перше за-
сідання у присутності генерала Р. Коша відбулося 10 травня. Новообраний глава
кримськотатарського парламенту А.-С. Айвазов заявив: «Історичне та етногра-
фічне право кримськотатарського народу, його півторасторічне рабство й ті чис-
ленні жертви, що він поніс протягом трирічної війни й 14-місячної революції,
дають йому право брати на себе ініціативу в організації влади у Криму». Разом з
тим А.-С. Айвазов зазначив: «Відбудова Криму має відбуватися на засадах спра-
ведливості, тільки за цієї умови можна створити уряд, який буде вільно захищати
інтереси всіх прошарків населення без різниці національностей» .
19
18 травня Курултай затвердив підсумкову резолюцію щодо статусу Криму.
Край мусив стати незалежною державою. Курултай оголошувався крайовим парла-
ментом і мав поповнитися представниками інших народностей на виборах. Уряд
мав створюватися на коаліційних засадах. Офіційними мовами проголошувалися
російська і кримськотатарська. Офіційним прапором мав стати блакитний кок-

15 Нота Народного Комиссариата Иностранных Дел Министерству Иностранных Дел
Германии. Передана по радио 22 апреля 1918 г. Документы внешней политики СССР. Т. 1: 7
ноября 1917 г. — 31 декабря 1918 г. Москва: Гос. изд-во полит. лит-ры, 1957. С. 255.
16 Копиленко О.А. Автономна Республіка Крим: проблеми правового статусу. Київ, 2002.
С. 20.
17 Дорошенко Д. Історія України 1917—1923 рр. Т. 1: Доба Центральної Ради. Нью-
Йорк, 1954. С. 381.
18 Там само. Т. 2: Українська гетьманська держава 1918 р. С. 211.
19 Крым. 1918. 15 мая.
187