Page 253 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 8. Крим у період революції і громадянської війни 1917—1920 рр.

дивізію генерала О. Корвін-Круковського. Вона розташовувалася в містах неве-
ликими гарнізонами.
Крайовий уряд пишався відсутністю цензури і запевняв громадськість, що
гарантуватиме демократичні свободи. Однак під тиском білогвардійських гене-
ралів — спочатку О. Корвін-Круковського, а потім О. Боровського, які втруча-
лися у внутрішнє життя, незважаючи на запевнення Денікіна в протилежному,
міністри почали застосовувати антидемократичні заходи. В. Набоков (батько
славетного російсько-американського письменника) зауважив: «Всі члени крим-
ського уряду багато зусиль присвятили боротьбі з адміністративними репресіями
в дні царської влади, а тепер самим доводиться застосовувати їх» .
30
Один з керівників партії кадетів М. Винавер пояснював білогвардійські ре-
пресії так: «Добровольча армія не могла надіслати в Крим скільки-небудь значні
сили. За своєю якістю загони, надіслані в Крим, особливо в Ялту, були такими, що
31
поведінкою своєю викликали обурення всього мирного населення» . Насправді
він не розумів, що населення окупованих білогвардійцями районів обурювалося
не моральними якостями військовослужбовців, а недолугою соціальною і націо-
нальною політикою керівників Білого руху. Трагедія партії кадетів, яка боролася
з самодержавством під час двох російських революцій, полягала в тому, що вона
силою обставин і логікою подій перетворювалася на адвоката білогвардійців.
Обурення переростало в озброєний спротив. Повстанські загони, які стихійно
виникали в кримських горах ще за німецької окупації, почали множитися. Керів-
ництво ними перебирали більшовицькі емісари. Демагогічна теза про право на-
цій на самовизначення сприяла помітному полівінню кримськотатарського руху.
Кримська Радянська Республіка. 4 січня 1919 р. Л. Троцький підписав по-
станову Реввійськради РСФРР про створення Українського фронту під команду-
ванням В. Антонова-Овсієнка. 5 лютого радянські війська зайняли Київ, у берез-
32
ні — Миколаїв .
15 березня в Севастополі відбулася конференція правлінь профспілок, яка
більшістю голосів прийняла запропоновану більшовиками резолюцію про за-
гальний політичний страйк. Страйк придушили терором, однак кримські біль-
шовики не відповіли на розстріл його ініціаторів, вичікуючи і пильно стежачи за
подіями на фронті.
Група радянських військ, яка діяла на кримському напрямі, 29 березня захо-
пила Генічеськ і вийшла до Чонгару і Перекопу. 4 квітня Задніпровська стрілець-
ка дивізія під командуванням П. Дибенка та І. Федька захопила Перекоп і почала
наступ у кількох напрямках, переслідуючи білогвардійців, які в паніці відступали.
19 квітня французькі комуністи організували бунт на кораблі «Франс». На-
ступного дня команди дредноутів «Мірабо» і «Жан Бар» також відмовилися
підкорюватися своїм командирам. 1 травня французька ескадра залишила Севас-

30 Крымский вестник. 1919. 18 февраля.
31 Винавер М. Наше правительство (Крымские воспоминания 1918—1919 гг.). С. 203.
32 Бикова Т.Б. Створення Кримської АСРР (1917—1921 рр.). С. 87.
191