Page 128 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

мування парламентсько-президентської політичної системи, і подовжити дію
мораторію на продаж землі сільгосппризначення. Знаковим маркером розколу у
політичній еліті стала підтримка В. Ющенка з боку експрем’єр-міністра А. Кінаха
(посів шосте місце з показником 0,93 %).
Між двома турами голосування указами Л. Кучми були зняти зі своїх посад
глави 11 районних державних адміністрацій, де В. Ющенко отримав гарні резуль-
тати, які, у трактовці влади, свідчили про недовіру до місцевої адміністрації, а не
про вади В. Януковича як кандидата у президенти. Однак це був красномовний
сигнал решті керівників регіонів, державних і бюджетних установ. На підтримку
провладного кандидата виступили 40 керівників великих промислових підпри-
ємств півдня і сходу країни, оголосивши передстрайковий стан.
Щоб притлумити вагу адміністративного тиску, штаб В. Ющенка застосу-
вав технологію оприлюднення проєктів президентських указів, які він начебто
затвердить після перемоги. В них містилися норми, зокрема, про очищення лав
правоохоронних органів не тільки від корупціонерів, але й тих, хто допомагав
провладному кандидату на виборах. Водночас лунали звернення до силовиків не
виконувати злочинних наказів влади.
Другий тур виборів 21 листопада 2004 р. відбувся у ситуації критичного
емоційного напруження. За його підсумками Центрвиборчком оприлюднив дані
про перемогу В. Януковича з 49,46 % (15 млн) голосів проти 46,6 % (14,2 млн) го-
лосів у В. Ющенка. Наразі загальної картини фальсифікацій та порушень законо-
давства на виборах 2004 р. немає. Відштовхуючись від динаміки явки виборців,
з великою мірою вірогідності можна стверджувати, що масштабні фальсифікації
мали місце у Донецькій і Луганській областях. Тоді як у решті південних та схід-
них регіонів вони не мали системного характеру (частково це було пов’язано й з
позицією Л. Кучми). У західних областях мали місце технічні порушення вибор-
чого законодавства. Отже, можна припускати, але не однозначно стверджувати,
що перемогу у В. Ющенка було вкрадено. Але тих випадків, які зафіксували ЗМІ,
громадські та іноземні спостерігачі, було достатньо, щоб суспільна пружина, яку
влада стискала упродовж кількох попередніх років, з силою розпрямилася: ви-
бухнули неймовірні за розмахом масові протести.
Після закриття дільниць 21 листопада, о 20:00, опозиція організувала у цент-
рі столиці трансляцію паралельного із Центрвиборчкомом підрахунку голосів.
Це була дозволена місцевою владою акція «Всенародний підрахунок голосів»:
вона передбачала розміщення на Майдані Незалежності лише 27 наметів — від-
повідно до кількості українських регіонів. Водночас розпочався мітинг протесту
проти фальсифікацій на виборах. На ньому були озвучені результати екзитполів,
які засвідчували однозначну перемогу В. Ющенка. Вночі наметове містечко по-
чало стрімко зростати і врешті перекрило Хрещатик.
У передвиборчій кампанії штаб В. Ющенка використовував у політичній
символіці та агітаційних матеріалах яскравий помаранчевий колір — це дало ім’я
усій акції протесту, яку назвали «Помаранчева революція». Так саме стали нази-
102