Page 133 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 4. Перша олігархічна республіка: зліт і падіння

Сам факт проведення з’їзду, де лунали сепаратистські заклики, надав додат-
кові політичні та моральні козирі опозиції. Вона стала на захист державності й
територіальної цілісності і звернулась до Л. Кучми з чотирма ультимативними
вимогами: звільнити В. Януковича з посади прем’єр-міністра за сприяння фаль-
сифікації виборів та участь у сепаратистському з’їзді; звільнити за сепаратизм
голів Харківської, Луганської та Донецької облдержадміністрацій; порушити
кримінальну справу за сепаратизм; негайно внести до парламенту пропозиції
щодо нового складу Центрвиборчкому. У разі невиконання вимог «Комітет на-
ціонального порятунку» погрожував розпочати акції проти самого Л. Кучми —
зокрема, блокувати органи державної влади та перекривати шляхи.
На цьому тлі пізнім вечором 28 листопада ймовірність силового сценарію
зросла як ніколи. Наступного дня Верховний суд мав розглядати скаргу опози-
ції щодо визнання результатів другого туру виборів недійсними. Л. Кучму підбу-
рювали застосувати силу проти демонстрантів як В. Янукович та його оточення,
так і Росія. 28-го листопада близько 23:00 командувач Внутрішніми військами
С. Попков підняв декілька підрозділів, розташованих у Білій Церкві, по тривозі і
наказав готуватися до виступу в центр Києва. Пізніше він пояснював свої дії тим,
що начебто боявся нападу на військові частини з боку демонстрантів і вирішив
провести навчання. Він запевняв, що жодних планів зачищати Київ від маніфес-
тантів у нього не було. У відповідь на збори Внутрішніх військ керівництво СБУ
віддало наказ своїм спецпідрозділам висунутися на захист Майдану.
Країна стала на межі силового громадянського конфлікту. Втрутитися в си-
туацію спробували західні дипломати, але зв’язок з президентом Л. Кучмою був
відсутній. Лідери опозиції розпочали переговори з С. Попковим, до яких до-
лучилися армійські чини та високопосадовці спецслужб. Урешті-решт, той був
вимушений відступити і віддати наказ повернути війська у місця постійного
розташування.
Досі невідомо, чи була ініціатива С. Попкова інспірована кимось з оточення
В. Януковича. На думку Ю. Єханурова, малоймовірно, що наказ міг віддати пре-
40
зидент: якби такий наказ був даний, то Майдан би розігнали . Сам Л. Кучма піз-
ніше також категорично заперечував такі підозри: «За кілька годин після триво-
ги у Білій Церкві мені подзвонив держсекретар США Пауелл. Була глибока ніч,
і хлопці з мого апарату не стали мене будити. А вранці я, звичайно, переговорив
з ним. Його непокоїло одне: як би ми тут не вчепилися в чуби один одному. Я
запевнив його, що все, що стосується моєї готовності використати війська проти
мирних громадян, — абсурд. Стовідсоткова брехня. Я наголосив у цій розмо-
ві, що ніколи не збирався застосовувати і ніколи не застосую силу проти демон-
странтів. Якщо б щось таке затівалося в обхід мене, я б обов’язково знав» . Крім
41
того, президент під час телефонної розмови попросив К. Пауелла застерегти по-
маранчевих лідерів від захоплень урядових будівель.
40 Головко В. Владу створюють… С. 208.
41 Кучма Л. С. 8.
107