Page 138 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

48
своєї роботи в команді В. Ющенка . Реверанси у бік учорашніх опонентів роби-
ла й Ю. Тимошенко. Зокрема, 29 грудня вона приїхала у Донецьк на запрошення
впливового місцевого бізнесмена Р. Ахметова і виступила у прямому ефірі його
телеканалу «Україна». За її словами, вона прагнула «розтопити лід між політич-
ними силами України». Ряд знакових фігур з оточення В. Януковича заявляли,
що налаштовані на співпрацю з новою владною командою. Серед політичних сил
команда В. Ющенка від початку заперечувала можливість співробітництва лише
з Компартією, з нею навіть не проводилися формальні консультації з приводу
кандидата на посаду прем’єр-міністра. Це викликало обурення її лідера П. Си-
моненка (пізніше В. Ющенко демонстративно не мав офіційних комунікацій з
очільником українських комуністів).
Однак вже з лютого тональність відносин між «помаранчевими» та «доне-
цькими» змінюється на конфліктну. 10 лютого під час представлення донецького
губернатора В. Ющенко виступив з критикою та погрозами на адресу місцевих
49
еліт, зокрема Р. Ахметова . У відповідь В. Янукович заявив, що Партія регіо-
нів переходить в опозицію до нової влади. У квітні 2005 р. в Генпрокуратурі був
затриманий голова Донецької облради Б. Колесніков — він приїхав на допит з
приводу звинувачень у сепаратизмі, але його затримали через підозру у здирни-
цтві контрольного пакета акцій торгового центру «Білий лебідь» у Донецьку
(слідство базувалося на свідченнях донецького підприємця Б. Пенчука, у 2009 р.
суд визнає їх наклепом). Згодом були порушені справи проти низки функціоне-
рів попереднього політичного режиму (ексголови Харківської ОДА Є. Кушна-
рьова, ексголови Луганської ОДА О. Єфремова, ексміністра Кабінету Міністрів
А. Толстоухова та ін., для свідчень викликали ексголову Адміністрації президен-
та В. Медведчука, ексміністра внутрішніх справ М. Білоконя, Р. Ахметова та ін.).
Карна справа проти Б. Колесникова почала розвалюватися у серпні 2005 р.,
і його випустили з СІЗО під підписку про невиїзд. Однак у середині серпня було
затримано Є. Кушнарьова. Невдовзі відбувся ще один показовий епізод: обшук у
донецькому офісі Р. Ахметова із залученням спецпризначенців і бронетранспорте-
ра. Влада показово демонструвала рішучість довести справу кримінального пере-
слідування політичних опонентів до логічного кінця. Партія регіонів та частина
донецької еліти сприйняли це як «полювання на відьом», деякі виїхали за кордон
(зокрема Р. Ахметов, проти якого було порушено кілька кримінальних справ). Час-
тина політикуму вважала такі дії правоохоронців помилковими: так, спікер Верхов-
ної Ради В. Литвин назвав кроки, подібні до арешту Є. Кушнарьова, — «просто
дурість», яка у разі повторення набуває ознак «системної дурості» .
50
48 Азаров зізнався, що прийшов на Майдан на запрошення мера, а з Ющенком у нього
гарні стосунки. Українська правда. 5 січ. 2005. URL: http://www.pravda.com.ua/ news/2005/
01/5/3005954/ru/newspaper/articles/2005/01/11/ ukraina-i-rossiya-rossiya-ne-proigrala
49 Ющенко в Донецке. Остров. 10 фев. 2005. URL: http://www.ostro.org/general/ politics/
articles/511/
50 «Просто дурість». Дзеркало тижня. 19.08.2005. URL: https://dt.ua/LAW/prosto_
durist.html
112