Page 142 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

розвитку, виробничої та зовнішньоекономічної діяльності, цінова та маркетинго-
ва політика, технічна політика реконструкції та технічного переозброєння, систе-
52
ма забезпечення сировиною та матеріалами» . Відставка уряду Ю. Тимошенко
зняла гостроту питання, вивівши його за межі з’ясування особистих стосунків.
Про реприватизацію вже не йшлося, однак структурам, близьким до «Інтерпай-
пу» В. Пінчука, довелося викупити за ринковою ціною пакет НПТЗ.
Однак найяскравішим символом реприватизаційної політики уряду стала
«Криворіжсталь». Рішення про початок реприватизації меткомбінату шляхом
скасування відповідних рішень уряду В. Януковича було ухвалене вже на першо-
му засіданні Кабміну 5 лютого. Фактична передача акцій Фонду державного май-
на відбулася у червні. Проте, як і очікувалося, на розвиток підприємства ресурсів
держава не мала, а через нестабільну ситуацію сподіватися на позикові кошти
було не варто — вони обійшлися б занадто дорого. Необхідність демонстрації
виконання передвиборчих обіцянок зумовила оголошення нового конкурсу для
продажу реприватизованого пакета акцій. Варто нагадати: «Криворіжсталь»
могла б стати базою української металургійної компанії світового рівня, однак
вітчизняні компанії не могли самостійно взяти участь у конкурсі за новою ці-
ною. Консорціум «Індустріальна група» (близький до ІСД) спромігся утворити
міжнародний консорціум з провідною європейською металургійною компанією
Arcelor. У конкурсі також брала участь російська «Смарт-груп», яка вважалася
аутсайдером аукціону. Перемогла ж транснаціональна компанія Mittal Steel (фор-
мально — її німецьке підприємство), власник якої Лакшмі Міттал поставив собі
за мету створити найбільшу у світі металургійну компанію.
Власне, конкурс 2005 р. вийшов за національний рівень. Тоді компанія Mittal
Steel намагалася поглинути Arcelor, топменеджмент якого виступав проти оборудки.
Купівля «Криворіжсталі» для цих компаній означала посилення позицій од нієї
з них у глобальному протистоянні. Українське підприємство могло б суттєво під-
вищити вартість Arcelor, тим самим ускладнивши плани поглинання з боку Mittal
Steel. Проте криворізький меткомбінат покращив переговорну позицію Mittal Steel,
якій вдалося на своїх умовах створити новий металургійний гігант ArcelorMittal.
Прихід іноземного власника зробив ситуацію навколо комбінату прозо-
рішою, але не обійшлося без зіткнень із кримінальними й напівкримінальними
структурами, яких зрештою відсікли від збуту металопродукції «АрселорМіттал
Кривий Ріг». На новий топменеджмент, українців й іноземців, було здійснено
кілька замахів. Виникали й непорозуміння культурного рівня, зокрема побутові
конфлікти індійських спеціалістів, які приїхали працювати до Кривого Рога, з
місцевим населенням. Новий власник, відомий у всьому світі своїм ощадливим
ставленням до соціальних питань, узяв курс на зменшення персоналу, однак під
тиском профспілки й держави в особі Фонду держмайна України був змушений

52 Висновки Міжвідомчої робочої групи з вивчення ситуації на Нікопольському півден-
нотрубному заводі та новостворених в процесі реструктуризації суб’єктів господарювання.
26.09.2005. URL: http://www.spfu.gov.ua/ukr/news_big.php?id=1054
116