Page 144 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 144
УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)
оклад президента в першій половині 2005 р. складав приблизно $515 (без нара-
хувань) і на той час дорівнював пересічній зарплаті менеджера середньої ланки в
київських компаніях. З червня 2005 р. ця сума збільшилася до $4684 (або 140 %
55
від зарплати прем’єр-міністра, яка складала $3346) і відповідала зарплатам топ-
менеджерів середніх компаній. Завдання створення цивілізованої системи оплати
праці держслужбовців упродовж років незалежності не втрачало своєї актуальнос-
ті в політичних платформах різних політичних таборів. За потрапляння до влади
неодноразово виникали ініціативи щодо підвищення зарплат держслужбовців. Од-
нак так само стабільно вони наражалися на популістську критику тих, хто ще вчора
керував країною й пропонував те ж саме. Результати популістських спекуляцій та
відсутності політичного компромісу не забарилися: низький фаховий рівень держ-
службовців (особливо у середній та низовій ланках) і розквіт хабарництва (у вищій
ланці) стали незмінними супутниками державного апарату. Характерно, що саме
корупційні скандали, які зсередини зруйнували «помаранчеву команду», провели
своєрідну риску під «романтичним» періодом президенства В. Ющенка і загалом
під періодом постреволюційної ейфорії українського суспільства.
Наприкінці літа 2005 р. конфлікт між «революційними» соратниками
В. Ющен ка — секретарем РНБО України П. Порошенком та прем’єр-міністром
Ю. Ти мо шен ко — досяг апогею. Крім особистих суперечок, у його основі лежало
різне бачення стратегії розвитку країни. Ю. Тимошенко виступала за масштабну ре-
приватизацію, тобто перерозподіл власності на користь наближених до влади або
союзних їй бізнес-структур. Натомість П. Порошенко виступав за еволюційний
розвиток: збереження за великим бізнесом здобутої непрозорим шляхом власнос-
ті, однак за умови співпраці з владою та підвищення соціальної відповідальності.
В. Ющенко певний час дистанціювався від конфлікту, але з огляду на погіршен-
ня економічної ситуації змушений був втрутитися у нього, закликавши політиків
примиритися. За пізнішими розповідями В. Ющенка, замість порозуміння Ю. Ти-
мо шенко таємно зібрала частину силовиків (зокрема, згадувалися генпрокурор та мі-
ністр оборони, також нагадаємо, що главою СБУ на той час був представник «Бать-
ківщини») і лідерів союзних політичних сил для координації дій, кінцевою метою
56
яких мала стати відставка президента . Отримавши таку інформацію, В. Ющенко
підписав укази про одночасну відставку прем’єр-міністра та секретаря РНБО. Та-
ким чином, політичний тандем Ющенко — Тимошенко, ефективний під час полі-
тичної кризи 2004 р., не витримав перевірки владою. Жодної системної реформи
реалізовано не було. Час, який мав стати фундаментом для зрушень, було згаяно.
З огляду на наближення парламентських виборів 2006 р. президент запро-
понував сформувати технократичний уряд. На посаді його очільника він бачив
55 Зарплати Ющенка і Тимошенко — вісім тисяч доларів на двох. Українська правда.
14.07.2005. URL: https://www.pravda.com.ua/articles/2005/07/14/3011625/
56 Інтерв’ю з Віктором Ющенком: «Якщо потрібні руйнування — воскрешайте Ти мо-
шен ко». Сегодня.ua. 19 лютого 2016. URL: http://ukr.segodnya.ua/politics/pnews/intervyu-s-
viktorom-yushchenko-692801.html
118
