Page 145 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 4. Перша олігархічна республіка: зліт і падіння

«аполітичного» Ю. Єханурова (на той час був головою Дніпропетровської об-
ласної державної адміністрації), який працював першим віцепрем’єром в уряді
В. Ющенка. Оскільки найконфліктніші об’єкти реприватизації були розташова-
ні у Дніпропетровському регіоні, він як губернатор опинився в епіцентрі подій,
де зіткнулися інтереси держави та провідних ФПГ. Проте Ю. Єханурову вдалося
зберегти рівновіддаленість від сторін конфлікту. Отже, він міг би знизити градус
напруги в масштабах країни, однак під цю кандидатуру в парламенті не вистачало
голосів — слід було шукати союзників у «непомаранчевому таборі». Таким чи-
ном, саме провал «помаранчевого» уряду Ю. Тимошенко створив простір для
відновлення політичного впливу Партії регіонів та її лідера В. Януковича.
22 вересня 2005 р. регіонали дали 50 голосів на підтримку пропозиції
В. Ющенка призначити Ю. Єханурова на посаду прем’єр-міністра (загалом «за»
висловилося 289 народних депутатів). У той же день В. Ющенком, В. Янукови-
чем та Ю. Єхануровим був підписаний «Меморандум порозуміння між владою
та опозицією», у якому, зокрема, було зазначено: «недопущення переслідування
опозиції», «законодавче врегулювання гарантій прав власності», невикорис-
57
тання адміністративного ресурсу під час виборів 2006 р. тощо . Кримінальні
провадження проти регіоналів були припинені.
З осені 2005 р. у внутрішньополітичному житті країни спостерігалася певна
стабілізація. Уряд Ю. Єханурова взяв курс на встановлення прагматичного, але й
менш публічного діалогу влади та бізнесу. На відміну від Кабміну Ю. Тимошенко
з його вибірковими реприватизаційними ініціативами, новий уряд був розваж-
ливішим, і вже цим створював сприятливіший інвестиційний клімат. З одного
боку, він приділяв більше уваги як домовленостям президента з підприємцями,
так і самому бізнесу, а з іншого — наповнення державного бюджету для фінансу-
вання популістської соціальної політики вимагало збільшення податкових над-
ходжень, і для цього поміркований мир з ФПГ був значно вигідніший за гарячу
реприватизаційну війну. Великий капітал теж робив кроки назустріч, збільшую-
чи податкові відрахування, що, своєю чергою, давало можливість Кабміну звіту-
вати про детінізацію економіки .
58
Водночас уряд Ю. Єханурова зіткнувся з новим викликом — у газовій сфері.
З 2005 р. Росія розпочала на постійній основі використовувати як політичний ін-
струмент питання газових поставок, насамперед на пострадянських просторах.
Протягом року суттєво зросли ціни для прибалтійських республік, Вірменії, Гру-
зії, Молдови і навіть союзної Білорусі. Оскільки Україна була головним транзите-
ром російських енергоносіїв до Західної Європи, для неї діяв спеціальний режим
розрахунків — за бартерною схемою: російська оплата транзиту українською те-
риторією покривала вартість поставки газу в Україну. Бартерна схема забезпечу-
вала адекватні для української важкої промисловості ціни на газ, але водночас

57 Меморандум порозуміння між владою та опозицією. Українська правда. 22.09.2005.
URL: https://www.pravda.com.ua/articles/2005/09/22/3013712/
58 Михайлова Л. Ехануров стабилизировал экономику. Что дальше? УНИАН. 16.05.2006.
119