Page 141 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 4. Перша олігархічна республіка: зліт і падіння

поставити хрест на ринкових перетвореннях і відкинути національну економі-
ку на рівень середини 1990-х років, але вже на гірших стартових умовах. Чи не
основним соціальним завданням приватизації 1990-х років поміж економічних
цілей було формування нової верстви приватних власників, які б узяли на себе
відповідальність за великі виробничі колективи й унеможливили повернення до
державного капіталізму радянського штибу. З огляду на потужний дестабіліза-
ційний потенціал реприватизація не отримала підтримки з боку західних парт-
нерів України. Показовим стало припинення у березні 2005 р. кредитного спів-
робітництва з Міжнародним валютним фондом.
Проєкти реприватизації інколи ставали результатом синтезу постреволюцій-
ного популізму «помаранчевої» команди та зведення особистих рахунків між по-
літичними та бізнес-елітами. Особливо яскраво цей синтез проявився в боротьбі
за Нікопольський завод феросплавів, який де-факто контролював В. Пінчук, од-
нак значним акціонером була також група «Приват». Він і став метою реприва-
тизаційної політики прем’єра Ю. Тимошенко за стриманої підтримки президента
В. Ющенка. Своєю чергою, опальний бізнесмен також широко використовував по-
пулістські методи — можна згадати виведення трудового колективу на захист тери-
торії заводу під час загрози захоплення «приватівськими рейдерськими структу-
рами» за участю Фонду держмайна. Бурхливе з’ясування стосунків транслювалося
у прямому ефірі на загальнонаціональних телеканалах, підконтрольних В. Пінчу-
кові. Важливо, що союз Кабмін — ФДМ — «Приват» був ситуативним, кожен
із «союзників» діяв у власних інтересах. Водночас конфлікт між В. Пінчуком і
Ю. Тимошенко мав давню історію: розпочався він на початку 1990-х років, у часи
спільного ведення бізнесу. Емоцій додавав розгром ЄЕСУ Ю. Тимошенко напри-
кінці 1990-х років і особистісний конфлікт між В. Пінчуком та І. Коломойським.
Розв’язка суперечки навколо НЗФ доводила помилковість політики репри-
ватизації: Фонд держмайна не зміг повернути акції, але негативний післясмак —
політичний і соціальний — залишився. Урешті-решт бізнесмени домовились
через посередників (до речі, російських). Стороною, що програла, була саме дер-
жава. 14 березня 2007 р. Верховний суд України скасував рішення про визнання
приватизації НЗФ недійсною, тим самим поставивши крапку в конфлікті навко-
ло підприємства.
В. Пінчук міг бути позбавлений і підприємств, отриманих унаслідок реструк-
туризації ВАТ «Нікопольський південнотрубний завод» (НПТЗ). У верес-
ні 2005 р. завершила роботу міжвідомча робоча група, що вивчала ситуацію на
НПТЗ і дійшла висновку, що попри ряд позитивних моментів (збереження 13
тис. робочих місць, виплата заборгованостей із зарплати, збереження виробни-
чої бази), існували й суттєві негативні, зокрема «був зруйнований механізм чіткої
міжцехової виробничої кооперації; підприємство фактично втратило контроль
над новоствореними суб’єктами господарювання та фактично не отримало інвес-
тицій від співзасновників господарських товариств; натомість, у системі створених
трубних заводів практично відсутня скоординована робота з науково-технічного
115