Page 198 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

ред В. Януковичем стояла проблема так перезавантажити відносини з Росією, щоб
не втрапити у критичну залежність до неї та не погіршити відносини із Заходом.
Першим значним зовнішньополітичним кроком на шляху реалізації цієї супер-
ечливої тактики стала офіційна відмова від курсу на вступ до НАТО. Коаліційна
угода нової парламентської більшості зафіксувала, що Україна на законодавчому
рівні закріпить позаблоковий статус. Це означало збереження практичної співпраці
з Північноатлантичним альянсом, але без спроб отримати членство у ньому. На за-
хідному напрямі зусилля були спрямовані на відновлення співробітництва з МВФ,
призупинене урядом Ю. Тимошенко 2009 р., тож у липні 2010 р. Україна отримала
кредит у $2 млрд і ухвалила загальну програму кредитування на суму $15,15 млрд,
розраховану на 29 місяців. В. Янукович добився особистої зустрічі з президентом
США Б. Обамою на полях Вашингтонського саміту з ядерної безпеки (відбувся у се-
редині квітня 2010 р.), для цього Україна зобов’язалася передати США залишки ви-
сокозбагаченого урану (90 кг) в обмін на будівництво ядерної установки в Харкові і
поставку незбагаченого урану для дослідницьких реакторів у Севастополі та Києві.
Нарешті, новий президент підтвердив збереження курсу на європейську
інтеграцію. У «Посланні Президента України до Українського народу», опри-
людненому 3 червня 2010 р., одним із основних завдань декларувалося: «Реа-
лізувати європейський вибір — такою я бачу інтегральну національну мету, що
здатна об’єднати усіх моїх співвітчизників» . У цьому ж посланні зазначалося:
87
«Чи не найбільш важливе сьогодні питання у відносинах між Україною та ЄС —
це укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, зо-
крема створення «поглибленої і всеохоплюючої» зони вільної торгівлі, а також
введення безвізового режиму».
В. Янукович реанімував далекосхідний напрям української зовнішньої полі-
тики. У рамках згаданого вище Вашингтонського саміту з ядерної безпеки від-
булася зустріч з главою КНР Ху Цзиньтао, під час якої домовилися про інтенси-
фікацію співробітництва і візит українського президента до Китаю. Він відбувся
у вересні 2010 р. і накреслив нові проєкти співпраці в економічній та військово-
технічній сферах на суму $5 млрд, а також спрощення візового режиму, зокрема
безвізовий режим із Гонконгом.
Однак основним зовнішньополітичним вектором залишався російський. На
середину травня 2010 р. була запланована зустріч президентів обох країн, В. Яну-
ковича та Д. Медведєва, але з ініціативи української сторони її перенесли на
21 квітня. Вона відбулася у Харкові, тому корпус підписаних документів отримав
наз ву «Харківські угоди». Важливе значення мали домовленості щодо пролонга-
ції перебування бази Чорноморського флоту РФ на українській території, строк
якого мав сплисти 28 травня 2017 р. У Харкові було домовлено, що російські вій-
ська залишаться у Криму до 2042 р. із можливістю пролонгації ще на 5 років. У
цьому випадку Україна отримувала знижку на російський газ: якщо ціна палива
87 Послание президента Виктора Януковича к украинскому народу. Українська правда.
03.06.2010. URL: https://www.pravda.com.ua/rus/articles/2010/06/3/5106277/
172